Начало >> Учеба >> Банкрутство

Склад та розмір вимог кредиторів в справі про банкрутство - Банкрутство

Печать
Оглавление
Банкрутство
Історично-правова еволюція вчень про банкрутство
Види та причини банкрутства
Суб’єкти та учасники в справі про банкрутство
Порушення провадження в справі про банкрутство
Склад та розмір вимог кредиторів в справі про банкрутство
Процедура розпорядження майном
Процедура санації
Укладання мирової угоди
Ліквідаційна процедура
Проблеми практичного здійснення банкрутства
Недоліки законодавства про банкрутство
Висновок
Література

2.3. Склад та розмір вимог кредиторів в справі про банкрутство
В інституті банкрутства свій об'єкт правового регулювання: грошове зобов'язання, зобов'язання з виплати заробітної плати, зобов'язання по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів). Такий об'єкт характеризується комплексністю правових норм інших галузей права: цивільного, трудового та фінансового. В Законі такий об'єкт називається грошова вимога або вимога кредиторів. Грошова вимога та грошове зобов'язання — це ідентичні поняття.
Перш за все, з грошовою вимогою Закон пов'язує ініціювання справи про банкрутство, виявлення кредиторів після об'яви в газеті про процедури розпорядження та ліквідації, а також при спрощеній процедурі банкрутства. Грошове зобов'язання зустрічається в Законі в широкому та вузькому сенсі. У вузькому — це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму у відповідності з цивільно-правовим договором та з інших підстав, передбачених законодавством. Тут до уваги береться заборгованість, яка виникла за передані товари, виконані роботи та надані послуги, суми кредитів з урахуванням відсотків. Деякі види зобов'язань не включаються до складу грошових зобов'язань. Але це не означає, що заборгованість за ними не погашається взагалі. Кредитори по такій заборгованості знаходяться в привілейованому стані та протягом процедури банкрутства можуть її погашати без будь-яких обмежень. До таких Закон відносить зобов'язання, які виникли внаслідок завдання шкоди життю або здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, які виникли з такої участі.
Грошове зобов'язання (грошова вимога) в широкому сенсі — це саме грошове зобов'язання, а також зобов'язання з виплати заробітної плати і по сплаті податків та зборів.
І, саме важливе, щодо складу грошових зобов'язань (в широкому сенсі) не включаються неустойка (штраф, пеня). Неустойка не включається, а враховується в реєстрі вимог кредиторів і підлягає сплаті лише після закінчення справи про банкрутство. Виключення складає повна ліквідація боржника за спрощеною процедурою банкрутства (ст. 52 Закону), де неустойка буде в шостій черзі.
При ініціюванні справи про банкрутство кредитор повинен визначити розмір грошових вимог без врахування вказаних в Законі зобов'язань. В той самий час, Закон зобов'язує кредитора в заяві про порушення справи про банкрутство вказувати окремо від основного боргу неустойку.
Після публікації в офіційному печатному органі об'яви щодо порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури в господарський суд звертаються кредитори з грошовими вимогами, визначеними по вказаним вище умовам. Особливості стосуються лише строку виникнення зобов'язань за грошовими вимогами.
Так, після публікації в процедурі розпорядження майном об'яви щодо порушення справи про банкрутство до суду звертаються кредитори, заборгованість у яких виникла до порушення справи про банкрутство незалежно від забезпеченості вимог. К такій заборгованості Закон прирівнює вимоги за зобов'язаннями, строк виконання яких не настав, (ст. 11 п. 15 Закону) [2].
Публікація в газеті означає, що підлягають виконанню всі грошові зобов'язання боржника, в тому числі і ті, за якими строк виконання ще не настав. Але таке виконання носить умовний характер, тому що стосується обов'язку кредиторів звертатися до суду з метою включення їх грошових вимог до реєстру. На такі вимоги розповсюджує свою дію мораторій, і вони погашаються в порядку, встановленому ст. 14 п.2 Закону.
Якщо публікація стосується визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, то до суду звертаються кредитори, чиї грошові вимоги до боржника виникли з зобов'язань в процедурі розпорядження майном і (або) санації. Також після публікації всі зобов'язання боржника, що виникли в процедурах банкрутства, вважаються підлеглими виконанню (ст.23 Закону).
У випадку незвернення кредиторів у встановлений строк до господарського суду вони втрачають право на сплату боргу в рамках процедури банкрутства.
Зовсім по-іншому проходить ліквідація боржника по спрощеній процедурі банкрутства (ст. 52). По такій процедурі іде повна ліквідація боржника як юридичної особи і пред'являються всі грошові вимоги без будь-яких обмежень. Що стосується штрафних санкцій, то вони також сплачуються, але вже в шостій черзі. Це пояснюється тим, що ліквідаційна процедура по таким суб'єктам закінчується винесенням господарським судом ухвали про ліквідацію боржника, а інших можливостей погашення заборгованості в рамках справи про банкрутство у кредиторів, звичайно, не буде.
Отже, склад та розмір вимог кредиторів починає визначатися та формуватися з моменту публікації в газеті відомостей про порушення провадження по справі. Для того щоб увійти до реєстру кредиторів, кредитору необхідно подати заяву до господарського суду про це. У випадку незвернення кредиторів у встановлений строк до господарського суду, вони втрачають право на сплату боргу в рамках процедури банкрутства.



 
« Аналіз інвестиційних проектів   Виды источников доказательств »