Начало >> Учеба >> Дослідження особливостей самосвідомості студентів

Дослідження особливостей самосвідомості студентів

Печать
Оглавление
Дослідження особливостей самосвідомості студентів
Аналіз результатів дослідження та висновки
Використана література

Рівенський економіко-гуманітарний інститут

Кафедра психології

 

Звіт з практики
На тему: «Дослідження особливостей самосвідомості студентів, що формується протягом навчання у ВНЗі”

 

студента V курсу
факультету права і психології
спеціальності 7.040101 Психологія
Шкурова Дениса Геннадійовича

Науковий керівник:
к. пс. н., доцент Макарова Л.Л.

 

 

Рївне 2007 р.

Зміст

 

 

1. Вступ
2.Дослідження особливостей самосвідомості студентів
3. Аналіз результатів дослідження та висновки
4. Список використаної літератури
5. Додатки

Вступ

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується високим динамізмом, якісними новоутвореннями в усіх сферах життя. Соціально-економічні і політичні зміни, ускладнення умов життя і труду вимагають зусиль творчої активності особистості, зростання вимог до себе та своєї діяльності.
В більшості життя людини, її характер визначається сформованими стійкими якостями особистості. Формування цих якостей відбувається під впливом умов соціального оточення, організації виховання в родині, у школі, в інституті.
Дуже важливий для поліпшення емоційного самопочуття в процесі життя розвиток самосвідомості, визначення власного „Я”, своїх особистісних особливостей для правильної організації взаємин з оточуючими людьми.
Щастя людини багато в чому визначається тим, наскільки людина змогла реалізувати свої потенційні можливості, знайти відповіднц їм професійну діяльність. Правильність професійного вибору також визначається рівнем самосвідомості.
Студентство є періодом становлення характеру – у цей час формується більшість характерологічних рис. Саме в цьому віці різні типологічні варіанти норми виступають найбільш яскраво. З віком риси характеру можуть згладжуватися або компенсуватися життєвим досвідом.
У свій час питанням дослідження компонентів самосвідомості та їх особливостей  займалися: Дж. Роттер, Д. Волстон, Г. Фарес, І. Сільверман (дослідження локуса контролю); Ч. Осгуд, Л. Керолл (семантичній диференціал); Дж. Тейлор (самооцінка особистісної тривоги); М.Балашова (шкала дипресії); Ч.Спілбергер (самооцінка ситуативної тривоги); С.А.Будассі (самооцінка особистості).
Виходячи з вищезазначеного, темою переддипломної практики є: “Дослідження особливостей самосвідомості студентів, що формуються протягом навчання у ВНЗі”
Об'єкт дослідження: індивідуально-психологічні особливості самосвідомості студентів у ВНЗі.
Предмет дослідження:  особливості компонентів самосвідомості (СО, локус контролю та риси особистості) студентів 2-го та 5-го курсів спеціальності „Психологія” та „Іноземна мова та література”.

Метою переддипломної практики є визначення взаємозв'язку між рівнем суб'єктивного контролю, самооцінкою та силою і активністю.
Гіпотеза дослідження: під час навчання у ВНЗі відбуваються зміни у розвитку особливостей образу Я студентів:
- СО стає адекватною ;
- модальність локусу контролю студентів різних спеціальностей має певні особливості: студентів – психологів характеризує інтернальний локус контролю, а студентів – філологів – екстернальний;
- у характеристиках рис особистості – силі, активності та оцінці.
Завдання дослідження:

  1. Вивчення літератури з питання дослідження особливостей самосвідомості у вітчизняній і зарубіжній літературі;
  2. Складання гіпотези дослідження;
  3. Підбір ефективних методик дослідження особливостей самосвідомості студентів ВНЗу;
  4. Проведення дослідження особливостей самосвідомості студентів спеціальностей „Психологія” та „Іноземна мова та література”;
  5. Обробка й інтерпретування результатів, отриманих в ході дослідження.

Методи дослідження:
- теоретичний аналіз;
- організаційні (порівняльний);
- емпіричні (тестування);
- статистична обробка отриманих даних.
Дослідження проходило в два етапи: діагностичний і етап обробки результатів. На першому етапі були практично проведені наступні методики: рівень самооцінки Будассі; рівень суб'єктивного контролю Д. Роттера; особистісний диференціал Ч. Осгуда.
Наукова новизна і теоретичне значення полягає у здійсненні системного підходу до вивчення особливостей самосвідомості студентів спеціальностей „Психологія” і „Іноземна мова та література”.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці комплексу методів вивчення особливостей самосвідомості студентів, які можуть бути використані у роботі практичного психолога.

2. Дослідження особливостей самосвідомості студентів

Експериментальну вибірку склали студенти Макіївського економіко-гуманітарного інституту спеціальностей „Психологія” та „Іноземна мова та література” 2-х та 5-х курсів. Загальна кількість вибірки - 82 людини. Віковий ценз – 17-21 рік. Досліджено:
- 28 студентів 2-го курсу спеціальності „Психологія”;
- 15 студентів 5-го курсу спеціальності „Психологія”;
- 28 студентів 2го курсу спеціальності „Іноземна мова та література”;
- 11 студентів 5-го курсу спеціальності „Іноземна мова та література”.
Дослідження проводилося в три етапи: на першому етапі для визначення рівня самооцінки – методика “Рівень самооцінки” Будассі; на другому етапі для визначення рівня суб’єктивного контролю - методика „Локус контролю” Д. Роттера; на третьому етапі для вивчення структури особистості - методика особистісного диференціала, адаптована в НДІ ім. Бехтерева. Всі методики валідні і надійні, є досить простим і чуттєвим діагностичним інструментом.

“Рівень самооцінки” Будассі

Мета: визначення рівня самооцінки.
Інструкція: до вашої уваги запропоновані судження. За ними ймовірні п’ять варіантів відповідей. Виберіть один по кожному із суджень у необхідному столбці.
Опитувальник включає в себе 32 судження. За ними ймовірні п’ять варіантів відповідей. Кожна відповідь оцінюється балами за схемою:
- дуже часто – 4 бали;
- часто – 3бали;
- іноді – 2 бали;
- рідко – 1 бал;
- ніколи – 0 балів.
Загальна сума балів за усіма судженнями відповідає певному рівню самооцінки:
- 0 – 25 балів - високий рівень самооцінки;
- 26 – 45 балів – середній рівень самооцінки;
- 46 – 128 балів – низький рівень самооцінки.
Виходячи з отриманих результатів, більшість досліджуваних мають низький рівень самооцінки: психологи 2-й курс – 22%; психологи 5-й курс – 90,9% та філологи 2-й курс – 89%. Для філологів 5-го курсу більш характерним є середній рівень самооцінки (47% вибірки). Високий рівень самооцінки мають 7% студентів 2-го курсу спеціальності психологія та 33% студентів 5-го курсу “Психологія”.
З високим рівнем самооцінки людина не навантажена “комплексом неповноцінності”, вірно реагує на зауваження інших і рідко має сумніви у своїх діях. З середнім рівнем рідко стурбований “комплексом неповноцінності” і іноді намагається відповідати думкам інших. З низьким рівнем самооцінки людина болісно переносить критику інших у свою адресу, намагатися завжди відповідати думкам інших і часто страждають від “комплексу неповноцінності”.
Результати дослідження див. таблицю №1.

“Рівень суб'єктивного контролю” Д.  Роттера [34, стр. 461]

Мета: визначення рівня суб'єктивного контролю.
Інструкція: „Прослухайте пари висловлювань і виберіть з них те, з яким Ви більше згодні”.


Екстер.

10б

11б

12б

Інтер.

10а

11а

12а

13б

15б

16а

17а

18а

20а

21а

22б

23а

25а

26б

28б

29а

13а

15а

16б

17б

18б

20б

21б

22а

23б

25б

26а

28а

29б

Загальна і максимальна сума балів по інтернальності і екстернальності складає 23 бала. Про спрямованість локусу контролю варто судити по відносному перевищенню результатів одного виміру над іншим.
Різниця у ступіні прояву локусу контролю (екстернальна та інтернальна спрямованість) проявляється з першого курсу – серед філологів домінують екстернали (60% опитуваних проти 40%); серед психологів більше інтерналів (39% і 61% відповідно). Такі ж самі закономірності спостерігаються на 5-му курсі – філологи: 64% - 36%; психологи – 13% - 87%.
Результати дослідження див. таблицю №2.

“Методика особистісного диференціала” Ч. Осгуд

Методика особистісного диференціала (ЛД) розроблена на базі сучасної російської мови і виявляє сформованість уявлення про структуру особистості (адаптована в НДІ ім. Бехтерева). У методиці відібрана 21 особистісна риса по трьох факторах семантичного диференціала: оцінка, сила, активність.
Мета: вивчення властивостей особистості, її самосвідомості, особливостей міжособистісних відносин.
Інструкція: 1. Необхідно оцінити самого себе, вказуючи той бал, що підходить саме вам. 2. Необхідно оцінити по цих же рисах ідеальний образ професіонала у вашій діяльності.
Показники по трьох факторах сумуються й інтерпретуються. Високі показання по факторі оцінки говорять про те, що випробуваний приймає себе як особистість, схильна усвідомлювати себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик, у визначеному змісті задоволений собою. Низькі значення за фактором оцінки вказують на критичне відношення людини до самого себе, його незадоволеність власною поведінкою, рівнем досягнень, особливостями особистості.
Високі значення фактора сили свідчать про впевненість у собі, незалежності, схильності розраховувати на свої сили у важких ситуаціях. Низькі – свідчать про недостатній самоконтроль, нездатність триматися прийнятої лінії поведінки, залежності від зовнішніх обставин і оцінок.
По факторі активності високі показники вказують на високу активність, імпульсивність; низькі – на інтровертованність, спокійні емоційні реакції, визначену пасивність.
Аналізуючи отримані результати, можна говорити про те, що вже спочатку навчання у ВНЗі психологи мають досить чітко сформульований образ професіонала, тобто зразок на який треба рівнятися. Цей образ лише коректується протягом навчання через пізнання себе в навчальному процесі. У філологів такого образу не має або він не є достатньо сформульованим для зразку.
Результати дослідження див. Таблицю №3.

Висновок: Таким чином, в процесі навчання відбуваються зміни, що наближають самосприйняття та самосвідомість студентів до образу Я, адекватного обраній професії. Ці зміни відображують структуру та особливості навчального процесу; особливі компоненти образу Я студентів (СО, локус контролю та рис особистості).



 
« Дослідження особливостей самосвідомості - диплом   Дослідження характерологічних особливостей студентів »