Начало >> Учеба >> Психопрофілактична робота в органах внутрішніх справ

Психопрофілактична робота в органах внутрішніх справ

Печать
Оглавление
Психопрофілактична робота в органах внутрішніх справ
Положення про групу посиленої психологічної уваги
Методика поглибленого вивчення соціально-психологічного клімату

І. КОНЦЕПЦІЯ ПСИХОПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

В сучасних умовах діяльності органів внутрішніх справ України нагального вирішення потребує проблема попередження надзвичайних подій, що приводять до тимчасових чи незворотних утрат серед особового складу. Передусім це стосується надзвичайних подій з фізичними наслідками – поранень, загибелі й самогубств працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків  та поза службою. У зв’язку з цим у директивних документах МВС України акцентується увага керівників усіх рівнів на необхідності збереження життя та здоров’я особового складу, підвищення рівня загальної та психологічної культури, своєчасної профілактики деструктивної поведінки та самогубств працівників.
Напруженість й екстремальність є обов’язковою умовою діяльності працівників органів внутрішніх справ. За даними вітчизняних та зарубіжних досліджень професійна діяльність міліціонера (поліцейського) за своєю стресогенністю посідає друге місце після професії шахтаря в переліку 35 найпоширеніших ризикеонебезпечних спеціальностей і оцінюється в 7,7 бала за 10 – бальною шкалою. Для порівняння: стресогенність роботи пожежного оцінюється в 6,3 бала, військовослужбовця – в 4,7 бала.
Тільки за останні п'ять років в органах внутрішніх України загинуло 840 працівників органів внутрішніх справ        та 7000 працівників отримали поранення за різними обставинами. Статистика свідчить, що при загальному скороченні штатної чисельності особового складу рівень службового травматизму в міліції на сьогодні залишається високим.
Психоемоційна напруженість професійної діяльності працівників внутрішніх    справ обумовлюється такими сіресогенними чинниками

  • ризиком для життя й здорові
  • дефіцитом часу для аналізу обставин і прийняття рішення:

постійно існуючою протидією з боку правопорушників  та злочинців.
Професійна захищеність працівників ОВС складається з таких елементів:

  • правова захищеність – відповідність правової та нормативної бази об’єктивним умовам та законодавством;
  • організаційна захищеність – забезпечення орагнізаційно-управлінськими заходами згідно з чинним законодавством;
  • кадрова захищеність – забезпечення ефективної діяльності у відповідності до професійної придатності, кваліфікаційного рівня та можливості подальшого вдосконалення професійної майстерності працівника;
  • матеріально-технічна захищеність – наявність необхідних для ефективного вирішення оперативно-службових завдань зброї, транспорту, індивідуальних засобів безпеки, засобів зв’язку, спеціальних засобів активного захисту, спецтехніки, тощо;
  • економічна захищеність - можливість задоволення матеріальних потреб працівника та членів його сім'ї,

соціальна захищеність - наявність соціальних гарантій працівника органів внутрішніх справ (обов'язкове страхування, медичне обслуговування, відповідні побутові умови для   праці та відпочинку під час тривалих чергувано тощо) та формування позитивного іміджу професійної діяльності;

  • фізична захищеність - уміння застосовувати заходи протидії злочинним зазіханням на життя та здоров'я (фізичний розвиток, володіння прийомами рукопашного бою тощо);
  • психологічна захищеність - сформований стан психологічно, готовності де дій у психологічно складних та екстремальних умовах, здійснення профілактики негативних  наслідків психотравмуючих впливів
    та професійної деформації, наявність відповідних знань І навичок безпечної професійної діяльності, створення позитивного соціально-психологічного клімату та керованих службових і особистічних взаємин у колективі;
  • технологічна захищеність — наявність і запровадження в практичну діяльність працівників органів внутрішніх справ технологій, що забезпечують найменший ризик при виконанні службових завдань.

Керівники органів і підрозділів внутрішніх справ для ефективного вирішення питань професійна, захищеності працівників повинні:

  • аналізувати організаиійно-правові та соціально-економічні умови здійснення службової діяльності й чинники, що визначають реальний рівень професійного ризику;
  • формувати та подавати пропозиції у відповідні державні структури щодо підвищення рівня захищенеості й безпеки працівників, забезпечувати впровадження науково-практичних розробок із зазначеної проблеми; зазначеної
    проблеми;
  • здійснювати результативні контакти з державними органами у тему числі з іншими правоохоронними органами), громадськими організаціями та об’єднаннями, засобами масової інформації, населенням із метою забезпечення більш високого рівня професійної захищеності й безпеки працівників;
  • мобілізувати  наявні економічні й матеріально-технічні можливості для підвищення рівня особистої безпеки працівників;
  • приймати спеціальні управлінські рішення з метою підвищення рівня професійної захищеності та безпеки;

- у системі бойової, службової і професійної-психологічної підготовки організовувати навчання працівників стратеги, тактиці та засобам забезпечення особистої безпеки.
Водночас будь-які організаційно-правові, матеріально-технічні, управлінські та інші заходи не можуть бути ефективними без усвідомлених і цілеспрямованих зусиль самих працівників ОВС щодо забезпечення особистої безпеки і свого соціально-психологічного благополуччя.
Вони повинні:

  • знати і неухильно виконувати відповідні директивні вказівки МВС України;
  • знати й дотримуватися основних тактико-операційних та психологічних прийомів забезпечення особистої безпеки в різноманітних ситуаціях професійної діяльності;


 
« Психологічні аспекти перебування співробітників ОВС в екстремальних ситуаціях   Расследование контрабанды »