Начало >> Учеба >> Психопрофілактична робота в органах внутрішніх справ

Методика поглибленого вивчення соціально-психологічного клімату - Психопрофілактична робота в органах внутрішніх справ

Печать
Оглавление
Психопрофілактична робота в органах внутрішніх справ
Положення про групу посиленої психологічної уваги
Методика поглибленого вивчення соціально-психологічного клімату

ІІІ. МЕТОДИКА ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ  СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВАХ ОРГАНІВ ТА ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Й МОНІТОРИНГУ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ЯКОСТІ РОБОТИ МІЛІЦІЇ ТА СТУПЕНЮ ДОВІРИ ДО НЕЇ.

3.1. Вивчення соціально-психологічного клімату в колективах органів та підрозділів внутрішніх справ України є одним із дієвих методів оцінки якості роботи з персоналом, зокрема, щодо ролі й місця керівництва в створенні сприятливих умов для професійної діяльності, ефективності роботи працівників.

Соціально-психологічний клімат – найчастіше визначають як цілісний стан групи (колективу), який характеризується відносно стійким і типовим для неї емоційним настроєм, та відображає реальну ситуацію службової (трудової) діяльності, умови, організацію праці, характер і динаміку розвитку міжособистісних відносин.
Соціально-психологічний клімат оцінюється по трьом рівням взаємин:

1. Взаємини між членами колективу по вертикалі (сприйняття керівника колективом і ступінь його участі в управлінні, задоволеність членів групи керівництвом).

2. Взаємини між членами колективу по горизонталі (згуртованість колективу, характер міжособистісних стосунків, типи й способи вирішення конфліктів).

3. Ставлення до праці (задоволеність працею, ефективність професійної діяльності тощо).
Ставлення до праці під час вивчення психологічного клімату досліджується на двох рівнях:

  • спільна задоволеність працею (характером роботи, умовами, заробітною платнею і т.п.);
  • намір продовжити роботу в даному підрозділі.

 
Характеристика повинна містити наступну інформацію:

НАВОДЯТЬСЯ РОЗДІЛИ ТА ЗМІСТ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Керуючись наявною характеристикою і загальними підсумками проведеної роботи психолог вносить керівництву органу (підрозділу) внутрішніх справ конкретні пропозиції по покращенню соціально-психологічного клімату, та намічає дієві шляхи їх реалізації.

Заходи з удосконалення соціально-психологічних відносин у колективі.

Психологічний клімат формується в колективі поступово, але при отриманні достатньої визначеності та виразності стає відносно самостійним фактором життя колективу і впливає на продуктивність праці групи й окремих працівників, на самопочуття кожного члена колективу, ступінь його прихильності до колективу, стабільність кадрів.
При підготовці рекомендацій з удосконалення соціально-психологічних відносин у колективі варто звертати увагу на наступне:
1) У системі стосунків, які визначають психологічний клімат у колективі, провідну роль відіграють відносини між керівником і підлеглими, тому що від них у значному ступені залежить стиль і тон взаємин між рядовими членами колективу (дія соціально-психологічного "ефекту зараження"). Тому, при необхідності, доцільно рекомендувати:

    • організацію науково-обґрунтованого добору керівного складу, із числа працівників, які володіють не тільки високою професійною кваліфікацією й організаторськими здібностями, але і позитивною установкою на підлеглих, умінням згуртовувати колектив, створити атмосферу сприятливих стосунків. З цією метою слід передбачати періодичне проведення оцінки ділових і особистих якостей керівників, резерву керівного складу, для визначення перспектив їхнього використання. Особливу увагу доцільно приділяти висуванню на керівні посади молоді у віці 25–30 років;
    • підвищення психологічних і педагогічних знань керівників усіх рівнів шляхом проведення періодичних лекцій, бесід, семінарів із зазначених питань;
    • проведення досліджень для виявлення факторів, які викликають стабільну незадоволеність чи створюють постійні конфліктні ситуації між керівниками і підлеглими;

2) У системі взаємостосунків по горизонталі:

    • проведення додаткових досліджень у колективах із несприятливими показниками міжособистісних вибіркових відносин і подальше соціально-психологічне втручання фахівців для конструктивного врегулювання взаємин;
    • проведення спеціальних досліджень по визначенню психологічної сумісності членів колективу при умові взаємозалежності й  взаємодії;
    • створення позитивного фону взаємостосунків у колективі, якій досягається шляхом впливу керівника на підлеглих;
    • виявлення факторів у процесі правоохоронної діяльності, які створюють постійні конфлікти між членами колективу й погіршують загальний стиль і фон стосунків, а також визначення заходів для їх усунення;
    • організація колективного відпочинку (шляхом систематичності, достатньої частоти заходів щодо спільного відпочинку, їх високої якості, інформаційної, етичної і естетичної цінності й розмаїтості);

3) У підсистемі ділових взаємин:

    • розвиток колективних форм праці;
    • підкріплення колективних ділових відносин через систему стимулювання (матеріального й морального);
    • формування групових норм і суспільної думки шляхом стимулювання творчої ініціативи, своєчасного заохочення працівників. (Чим краще колектив інформовано про досягнення працівників, про існуючий стан справ, тим він свідоміше відноситься до праці);
    • зменшення “дефіциту спілкування” у колективі й розміщення людей за робочими місцями з урахуванням особистих симпатій.

                                     
ДОКЛАДНІШЕ МЕТОДОЛОГІЯ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ  В  КОЛЕКТИВІ, СТИЛЮ ТА ОРГАНІЗУЮЧОЇ РОЛІ КИРІВНИЦТВА, ВИВЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ Й СТУПЕНЮ ДОВІРИ ДО ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ БУДЕ РОЗГЛЯНУТА НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ.



 
« Психологічні аспекти перебування співробітників ОВС в екстремальних ситуаціях   Расследование контрабанды »