Начало >> Законы >> Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні

Нормативи кредитного ризику - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні

Печать
Оглавление
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні
Регулятивний капітал
Порядок отримання дозволу на врахування залучених коштів
Нормативи капіталу
Нормативи ліквідності
Нормативи кредитного ризику
Нормативи інвестування
Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції
Спеціальні вимоги
Контроль за дотриманням економічних нормативів


Розділ VI. Нормативи кредитного ризику

Глава 1. Вимоги щодо обмеження кредитного ризику банків
1.1. До кредитних операцій належать активні операції банку,
що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове
користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій
формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування
векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій,
операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям
зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання
гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі
та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені
(включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення
боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення
заборгованої суми.
Кредитна діяльність банків пов'язана з кредитним ризиком або
нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі
свої зобов'язання згідно з угодою, тому банки зобов'язані
оцінювати кредитоспроможність 7 своїх контрагентів, вчасно
ідентифікувати погані активи (тобто активи, за якими існує
ймовірність отримання збитків), створювати необхідні резерви для
списання безнадійних до погашення активів.
______________
7 Кредитоспроможність - наявність передумов для одержання
кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність
позичальника визначається за показниками, що характеризують його
здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними
кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі
потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити
оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

1.2. Надання кредитів у значних обсягах одному контрагенту
або групі контрагентів призводить до концентрації кредитного
ризику, тому банки зобов'язані дотримуватися таких вимог:
а) під час надання кредитів, гарантій і поручительств,
проведення інших кредитних операцій з установами, що вважаються
асоційованими особами чи дочірніми установами банку, або належать
до акціонерів (учасників) банку, персоналу та керівників банку чи
іншого банку, що належить до тієї самої банківської групи або
материнської компанії, банки не повинні застосовувати більш
пільгові умови, ніж ті, що застосовуються при кредитуванні інших
клієнтів банку, зокрема не встановлювати більш пільгові процентні
ставки (комісійні);
б) загальна сума кредитів, позик, авансів готівкою, гарантій,
порук та індосаментів, наданих першим керівникам банку та іншому
управлінському персоналу8, не повинна бути більшою за 10 відсотків
основного капіталу банку, а в кооперативних банках вона не повинна
бути більшою 25 відсотків основного капіталу.
_______________
8 Належність до перших керівників та іншого управлінського
персоналу визначена в пункті 1.10 цієї глави.

1.3. З метою обмеження кредитного ризику за операціями з
пов'язаними особами надання банком кредиту, позики, гарантії чи
поручительства здійснюється за таких умов:
а) особі, яка належить до перших керівників банку, якщо
загальна сума кредиту (позики, гарантії чи поручительств) цій
особі перевищує еквівалент 5000 євро в гривнях за курсом,
установленим Національним банком, - за спільним письмовим рішенням
правління та ради банку, шляхом таємного голосування більшістю у
2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів обох органів
без участі зацікавленої особи (чи загальними зборами акціонерів);
б) особі, яка належить до перших керівників банку, якщо
загальна сума кредиту (позики, гарантії чи поручительств) цій
особі не перевищує еквівалент 5000 євро в гривнях за курсом,
установленим Національним банком, - за письмовим рішенням,
прийнятим правлінням банку шляхом таємного голосування більшістю у
2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів правління
банку без участі зацікавленої особи;
в) особі, яка належить до іншого управлінського персоналу
банку, - за письмовим рішенням, прийнятим правлінням банку шляхом
таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності
щонайменше половини членів правління банку.

1.4. Банки мають повідомити Національний банк про будь-яке
надання кредиту, позики, авансу готівкою, гарантії, поручительств
чи індосаменту (якщо в кожному окремому випадку вони перевищують
еквівалент 30000 євро в гривнях за курсом, установленим
Національним банком) фізичній особі (чи стороні, яка є
асоційованою особою із нижчезазначеними особами), яка:
належить до перших керівників та до управлінського персоналу
банку; (Абзац другий пункту 1.4 в редакції Постанови
Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002)
є керівником, контролером споріднених осіб 9;
______________
9 Споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з
банком власників істотної участі.

є акціонером (учасником) банку з істотною участю в капіталі
банку або членом кооперативного банку.

1.5. Банкам забороняється для придбання власних цінних
паперів прямо чи опосередковано надавати кредити будь-якій особі.

1.6. Банки можуть за попереднім дозволом Комісії
Національного банку використовувати цінні папери власної емісії
для забезпечення кредитів у розмірі до 20 відсотків загальної суми
внеску акціонера (учасника) до статутного капіталу банку за умови
дотримання банком усіх економічних нормативів протягом шести
місяців поспіль. Дозвіл на використання банками ощадних
сертифікатів власної емісії для забезпечення кредитів не потрібен.

1.7. Банк має право надавати бланкові кредити за умов
додержання економічних нормативів.

1.8. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику два або
більше контрагентів уважаються одним контрагентом і такими, що
несуть спільний економічний ризик, за наявності однієї з таких
умов: (Абзац перший пункту 1.8 глави 1 розділу VI в редакції
Постанови Національного банку N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)
а) один контрагент є власником істотної участі іншого
(інших);
б) два або більше контрагентів мають хоча б одного спільного
власника їх істотних часток (незалежно від того, чи він є також
клієнтом банку);
в) контрагенти використовують кредитні кошти для проведення
спільної діяльності таким чином, що джерело повернення кредиту є
для них спільним. Наприклад: мобілізація позичальниками спільних
коштів для придбання будь-якого активу (підприємства або іншого
об'єкта власності) або для передавання таких коштів у кредит іншій
фізичній чи юридичній особі;
г) кредитні кошти, що надані банком одному контрагенту (групі
контрагентів), використовуються цим контрагентом (групою
контрагентів) як кредитні ресурси для третьої особи, яка є
клієнтом цього банку.

1.9. Надання кредитів інсайдерам/пов'язаним особам (далі -
інсайдери), які здатні здійснювати прямий або непрямий вплив на
діяльність банку, може призвести до значних проблем, оскільки в
цих випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди
здійснюється об'єктивно.
Інсайдери поділяються на фізичних та юридичних осіб.
Для забезпечення належного контролю за ризиками, пов'язаними
з вкладанням коштів у цінні папери, кредитами акціонерам
(учасникам) та інсайдерам, наданням великих кредитів
установлюються такі критерії віднесення позичальників
(контрагентів) банку до інсайдерів.

1.10. До інсайдерів - фізичних осіб належать:
а) власники істотної участі;
б) управлінський персонал банку:
перші керівники: голова та члени спостережної ради банку,
голова правління/ради директорів та члени правління/ради
директорів, заступники голови правління/ради директорів
(президент, віце-президенти); головний бухгалтер та його
заступники;
інший управлінський персонал: керівники філій; головні
бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени
кредитного комітету (кредитної комісії), які беруть участь у
визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики,
політики управління активами і пасивами, ключових напрямів
діяльності банку;
працівники внутрішнього аудиту;
члени ревізійної комісії;
в) контролери:
особи, які здійснюють зовнішній аудит банку;
особа, яка є керівником державних органів (фондів, комітетів
тощо) і відповідно до своїх посадових обов'язків здійснює контроль
за діяльністю банків;
г) керівники та контролери афілійованих і споріднених осіб;
(Підпункт "г" пункту 1.10 в редакції Постанови Національного
банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002)
ґ) асоційовані особи: рідні брати та сестри, батьки, чоловік,
дружина або повнолітні діти тих керівників банку, контролерів
банку і керівників установ - акціонерів (учасників) банку, які є
власниками істотної участі банку.

1.11. До інсайдерів - юридичних осіб належать:
а) власники істотної участі;
б) афілійовані особи:
установа, що має істотну участь у банку;
установа, в якій банк є власником істотної участі;
в) споріднені особи:
установа, у якій власником істотної участі є особа, яка
водночас є власником істотної участі в банку;
установа, керівники якої є одночасно керівниками банку;
г) асоційована особа - юридична особа, в якій керівником є
батьки, брати й сестри, дружина, чоловік або діти тих керівників і
контролерів банку, а також установ - акціонерів (учасників) банку,
які є власниками істотної участі в банку.

1.12. Істотна участь у банку або іншій юридичній особі
означає, що фізична або юридична особа прямо чи опосередковано 10,
самостійно або спільно з іншими особами має:
______________
10 Опосередковано, наприклад, отримання в управління пакета
акцій, набуття особою права голосу на загальних зборах акціонерів
банку за дорученням акціонера (учасника) банку, який є власником
істотної участі в банку тощо.

а) частку в статутному капіталі банку чи іншої юридичної
особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не менше ніж 10
і більше відсотків.
Крім того, дві та більше осіб уважаються такими, що разом
володіють акціями (паями/частками) банку або іншої юридичної
особи, якщо вони є власниками акцій (паїв/часток) банку або іншої
юридичної особи, а також одночасно:
є членами ради чи правління, власниками істотної участі чи
законними представниками однієї юридичної особи; або
одна з цих осіб надала іншій кредит для придбання акцій
(паїв/часток) банку чи іншої юридичної особи; або вони є близькими
родичами (рідні брати та сестри, батьки, чоловік, дружина або
повнолітні діти);
або
б) незалежну від формального володіння можливість
вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи,
зокрема має можливість впливати на визначення кредитної,
інвестиційної та облікової політики, на прийняття рішень з
основних напрямів діяльності банку або іншої юридичної особи через
укладені угоди чи іншим шляхом, тобто здійснює контроль над банком
або іншою юридичною особою.
Особа вважається такою, що здійснює контроль над банком або
іншою юридичною особою, якщо:
така особа прямо чи опосередковано, самостійно чи спільно з
іншими особами має частку в статутному капіталі банку або іншої
юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не
менше ніж 25 відсотків; або
така особа є першим керівником або належить до іншого
управлінського персоналу банку чи іншої юридичної особи; або
відомі факти, що свідчать про здатність цієї особи будь-яким
чином впливати на призначення перших керівників, або особа має
принаймні одного представника в раді чи правлінні банку або іншої
юридичної особи чи в рівноцінному спостережному органі (або через
володіння акціями/паями/частками, або через домовленість з
власниками акцій/паїв/часток); або
така особа може брати участь у прийнятті рішень з основних
напрямів діяльності банку (за умови зміни при цьому кредитної,
інвестиційної або облікової політики банку) незалежно від того, чи
обіймає ця особа керівну посаду або отримує (чи взагалі не
отримує) винагороду чи іншу компенсацію за свою роботу;
така особа прямо чи опосередковано, самостійно чи спільно з
іншими особами має частку в статутному капіталі банку або іншої
юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не
менше ніж 10 відсотків і водночас жодна інша особа не володіє
часткою в статутному капіталі банку (юридичної особи) з правом
голосу (або не має повноважень голосувати більшою кількістю
голосів) у розмірі 10 і більше відсотків.

1.13. Контрагенти, у яких держава є власником істотної
участі, не є такими, що разом володіють акціями (паями/частками)
банку або іншої юридичної особи, якщо ці контрагенти не пов'язані
між собою виробничими зв'язками та зміни у фінансово-господарській
діяльності одного контрагента не можуть вплинути на фінансовий
стан (господарську діяльність) іншого. (Абзац перший пункту 1.13
в редакції Постанови Національного банку N 279 (z0606-03) від
01.07.2003)
Підприємства однієї галузі не вважаються такими, що разом
володіють акціями (паями/частками) банку або іншої юридичної
особи, за умови, що загальна сума вкладених банком коштів у ці
підприємства не перевищує загальної суми залучених банком коштів
від цих підприємств.
(Пункт 1.13 в редакції Постанови Національного банку N 39
(z0138-02) від 28.01.2002)

1.14. Угоди, що укладаються з інсайдерами, не можуть
передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, що укладені з
іншими особами. Угоди, укладені банком із інсайдерами на умовах
більш сприятливих за звичайні, визнаються судом недійсними з часу
їх укладення.
Більш сприятливими умовами визнаються:
отримання активу низької якості від інсайдерів;
викуп в інсайдера активу за вартістю, що є значно вищою, ніж
та, яку банк сплатив би за придбання такого активу від
неінсайдера;
продаж інсайдеру активу за вартістю, що є значно нижчою, ніж
та, яку банк отримав би від продажу такого активу неінсайдеру;
укладання коштів у цінні папери інсайдера, в які банк в
іншому випадку не вкладав би, у зв'язку з рівнем ризику таких
паперів або видом економічної діяльності емітента-інсайдера;
оплата за товари та послуги, що надані інсайдером, за
тарифами, що є вищими, ніж ті, за якими банк сплачував би за
аналогічні товари та послуги неінсайдерам, або оплата таких
товарів і послуг у тих ситуаціях, коли неінсайдеру взагалі оплата
не надавалася б;
прийняття меншого забезпечення виконання зобов'язань, ніж
вимагається від інших клієнтів;
надання кредиту інсайдеру (акціонеру/учаснику) для придбання
акцій (паїв/часток) цього банку та під забезпечення акцій
(паїв/часток) банку.
Банк може укладати з інсайдерами угоди, які передбачають
нарахування відсотків і комісійних на здійснення банківських
операцій, які менші від звичайних, та нарахування відсотків за
вкладами і депозитами, які більші від звичайних, якщо прибуток
банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового стану
банку; однак інші умови цих угод не можуть бути більш
сприятливими, ніж загальні умови проведення банківських операцій,
що встановлені внутрішньобанківськими положеннями, що визначають
кредитну, інвестиційну, управління активами і пасивами та облікову
політику банку.
Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для:
погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною
особою банку; придбання активів пов'язаної особи банку; придбання
цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку,
за винятком продукції, що виробляється цією особою.
Банк має забезпечити наявність відповідних інформаційних
систем для виявлення окремих кредитів, наданих пов'язаним і
спорідненим особам, а також визначення загальної суми таких
кредитів з метою їх моніторингу. (Пункт 1.14 глави 1 розділу VI
доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 186
(z0480-02) від 20.05.2002)
Банк зобов'язаний забезпечити наявність процедури запобігання
отриманню власної вигоди особами, що беруть участь у підготовці
оцінки кредиту або в прийнятті рішення щодо його надання. (Пункт
1.14 глави 1 розділу VI доповнено абзацом згідно з Постановою
Національного банку N 186 (z0480-02) від 20.05.2002)
У разі укладення банком угод з інсайдерами, які передбачають
сприятливіші умови, ніж угоди, що укладені з іншими особами (у
тому числі, які передбачають нарахування відсотків і комісійних на
здійснення банківських операцій, які менші, ніж звичайні), на суму
таких угод банк має зменшувати загальний розмір регулятивного
капіталу до часу погашення таких угод.
Крім того, такі угоди мають бути укладені на підставі рішення
правління та/або ради банку.
(Пункт 1.14 глави 1 розділу VI доповнено абзацом згідно з
Постановою НБУ N 192 (z0639-04) від 29.04.2004)

1.15. З метою зменшення банківських ризиків Національний банк
установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може
призвести до фінансових труднощів у діяльності банку.

Глава 2. Норматив максимального розміру кредитного ризику на
одного контрагента (Н7)
2.1. Норматив максимального розміру кредитного ризику на
одного контрагента встановлюється з метою обмеження кредитного
ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами
своїх зобов'язань.

2.2. Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента
визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього
контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком
щодо цього контрагента, до капіталу банку. (Пункт 2.2 із змінами,
внесеними згідно з Постановою Національного банку N 39
(z0138-02) від 28.01.2002)

2.3. До вимог банку щодо контрагента включаються:
а) щодо банків-контрагентів:
строкові депозити, які розміщені в інших банках;
кредити, що надані іншим банкам;
сумнівна та прострочена заборгованість за
кредитами/депозитами, що надані іншим банкам, та заборгованість за
простроченими та сумнівними до погашення нарахованими доходами за
цими операціями; (Абзац четвертий підпункту "а" пункту 2.3 глави
2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)
дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська
заборгованість за операціями з банками;
боргові цінні папери, випущені банками, у торговому портфелі
банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до
погашення; (Підпункт "а" пункту 2.3 доповнено абзацом згідно з
Постановою Національного банку N 279 (z0606-03) від 01.07.2003,
в редакції Постанови Національного банку N 407 (z1400-05) від
01.11.2005)
б) щодо інших клієнтів (небанківських установ) і фізичних
осіб:
заборгованість за кредитами;
сумнівна та прострочена заборгованість за кредитами та
заборгованість за простроченими та сумнівними до погашення
нарахованими доходами; (Абзац третій підпункту "б" пункту 2.3
глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)
дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська
заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані
доходи;
заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за
факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими
векселями, борговими цінними паперами органів державної влади та
місцевого самоврядування, небанківських фінансових установ,
нефінансових підприємств у торговому портфелі банку, у портфелі
банку на продаж та в портфелі банку до погашення, прострочені й
сумнівні до погашення нараховані доходи за ними; (Абзац п'ятий
підпункту "б" пункту 2.3 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними
згідно з Постановою Національного банку N 407 (z1400-05) від
01.11.2005)
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком (крім
вкладень у статутні фонди інших банків та установ, на суму яких
зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 1.7 розділу II цієї
Інструкції). (Абзац шостий підпункту "б" пункту 2.3 в редакції
Постанови Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002, із
змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407
(z1400-05) від 01.11.2005)

2.4. До позабалансових зобов'язань, що видані банком,
уключаються:
гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані
банком;
сумнівні гарантії та поручительства;
зобов'язання з кредитування, що надані банком.

2.5. Банк, який є добре капіталізованим або достатньо
капіталізованим і проводить беззбиткову діяльність протягом
останніх трьох місяців, може надавати кредити та здійснювати
вкладення в боргові цінні папери в обсягах, що перевищують
установлений норматив максимального розміру кредитного ризику на
одного контрагента (Н7), та виключати із загального обсягу
кредитного ризику суму забезпечення (але не більше ніж сума
основного боргу за окремою кредитною операцією) у разі:
а) забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням за умови, що
це зобов'язання було надане безпосередньо на користь банку:
урядами або центральними банками держав, що належать до
категорії А 11;

--------------
11 Перелік країн, що включені до категорії А: Австралія,
Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія,
Італія, Канада, Корея, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія,
Нова Зеландія, Нідерланди, Сполучене Королівство Великобританії та
Північної Ірландії, Польща, Португалія, США, Туреччина, Угорщина,
Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція та
Японія.

або Міжнародним банком реконструкції та розвитку чи
Європейським банком реконструкції та розвитку;
або першокласними банками, що мають опублікований кредитний
рейтинг не нижче інвестиційного класу 12, - за зобов'язаннями
контрагентів із строком виконання один рік і менше.

---------------
12 Інвестиційний клас - кредитний рейтинг банку,
підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових
компаній (IBCA, Standard & Poor's, Moody's), який свідчить про
низьку ймовірність невиконання зобов'язань.

У разі дотримання зазначених вимог банк повинен мати такі
документи:
оригінал безумовного зобов'язання, що поданий особами, які
зазначені в підпункті "а" пункту 2.5 цієї глави. Цей документ має
бути нотаріально засвідчений за місцем його видачі (крім
акредитивів "стендбай"), перекладений на українську мову та
легалізований в консульській установі України, якщо міжнародними
договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше.
Зазначений документ може бути також засвідчений в посольстві
відповідної держави в Україні та легалізований в Міністерстві
закордонних справ України. Переклад зобов'язання у вигляді
електронного документа (акредитиви "стендбай") має засвідчуватися
нотаріально або банком-заявником, крім того Національний банк у
будь-який час може перевірити оригінал зобов'язання. До безумовних
зобов'язань належать безумовні гарантії погашення заборгованості
позичальника перед банком, уключаючи гарантії на першу вимогу,
безвідкличні резервні акредитиви, що виконують функції фінансової
гарантії. Безумовне зобов'язання має відповідати нормам
міжнародного інституційного (приватного) права щодо зобов'язань
такого типу, а саме: Уніфікованим правилам та звичаям для
документарних акредитивів Міжнародної торгової палати (988_003),
Уніфікованим правилам по договірних гарантіях Міжнародної торгової
палати (988_005), Уніфікованим правилам Міжнародної торгової
палати стосовно гарантій на першу вимогу (988_001) та іншим
міжнародно-правовим актам (у тому числі держави походження
гаранта) з питань переказу грошей відповідно до статті 2 Закону
України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"
(2346-14);
підтвердження офіційного рейтингу гаранта відповідно до
останніх видань бюлетенів провідних світових рейтингових компаній
(IBCA, Standart & Poor's, Moody's тощо);
інші документи, що відповідають вимогам банківського
законодавства відповідної країни, які за формою, змістом і
засобами реалізації забезпечують виконання гарантом безумовних
зобов'язань (за наявності);
б) грошового покриття кредиту у вигляді застави майнових прав
на грошові кошти позичальника/майнового поручителя, що розміщені у
вигляді депозиту в банку-кредиторі, або застави ощадних/депозитних
сертифікатів, що випущені банком-кредитором, за умови
відповідності строків надання кредиту строкам залучення депозиту.
У разі забезпечення кредиту грошовим покриттям банк повинен мати
договір про заставу майнових прав на грошові кошти, що
зберігаються на рахунках у банку-кредиторі (або договір про
заставу ощадних/депозитних сертифікатів, що випущені
банком-кредитором), який укладений з позичальником/майновим
поручителем і за яким надається право у разі невиконання
позичальником/майновим поручителем зобов'язань за кредитним
договором стягувати кошти з їх рахунків на погашення цього боргу,
а також платіжні та інші документи, що підтверджують надання
кредиту і відповідне забезпечення за кредитом.
Банки можуть здійснювати вкладення в боргові цінні папери в
розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру
кредитного ризику на одного контрагента (Н7), та виключати із
загального обсягу кредитного ризику суму безумовного забезпечення
або грошового покриття, якщо в умовах випуску та розміщення таких
боргових цінних паперів (або в угоді про купівлю цінних паперів)
зазначається про їх відповідне забезпечення згідно з укладеним між
емітентом та гарантом/поручителем договором про забезпечення. У
разі забезпечення вкладень у боргові цінні папери грошовим
покриттям банк повинен мати документ, у якому визначені умови
випуску та розміщення таких боргових цінних паперів (або угоду про
купівлю боргових цінних паперів) із зазначенням у ньому (в угоді)
про відповідне грошове покриття такого випуску.
(Пункт 2.5 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами
Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002, N 186
(z0480-02) від 20.05.2002, в редакції Постанови Національного
банку N 279 (z0606-03) від 01.07.2003)

2.6. Рішення про проведення банком операцій з одним
контрагентом/позичальником у розмірі, що перевищує 25 відсотків
регулятивного капіталу банку (з урахуванням сум усіх операцій,
визначених у пункті 2.3 цієї глави, щодо цього контрагента), має
прийматися правлінням та/або радою банку.
(Пункт 2.6 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 279
(z0606-03) від 01.07.2003)

2.7. У день надання такого кредиту та виключення його з
розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на
одного контрагента (Н7) банк зобов'язаний:
включити відповідну інформацію до форми звітності N 611 "Звіт
про дотримання економічних нормативів" (v0544500-98);
надіслати електронною поштою письмове повідомлення
відповідному територіальному управлінню та Департаменту
банківського регулювання і нагляду із зазначенням інформації про
документи, що підтверджують надання забезпеченого грошовим
покриттям (депозитом чи депозитним сертифікатом) або безумовним
забезпеченням кредиту, які передбачені пунктом 2.5 цієї глави.
(Пункт 2.7 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002, в редакції
Постанови Національного банку N 279 (z0606-03) від 01.07.2003)

2.8. У разі пролонгації кредитної угоди для підтвердження
наявності грошового покриття (або безумовного забезпечення) за
пролонгованим кредитом та права банку не включати суму такого
кредиту до розрахунку нормативу максимального розміру кредитного
ризику на одного контрагента (Н7) банк зобов'язаний здійснити
заходи відповідно до вимог пункту 2.7 цієї глави.
Територіальне управління Національного банку відповідно до
законодавства України має здійснювати контроль щодо наявності
відповідних документів стосовно підстав виключення сум кредитів
(вкладень в боргові цінні папери), забезпечених грошовим покриттям
(або безумовним зобов'язанням), з розрахунку нормативу
максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента
(Н7). (Абзац другий пункту 2.8 глави 2 розділу VI в редакції
Постанови НБУ N 267 (z0825-04) від 17.06.2004)
Якщо за результатами перевірки встановлені факти невиконання
банком на дату надання кредиту (його пролонгації) хоча б однієї з
умов, зазначених у пунктах 2.5 - 2.7 цієї глави, чи у зв'язку з
невідповідністю перелічених у цих пунктах документів, то банк
зобов'язаний відкоригувати розрахунок нормативу максимального
розміру ризику на одного контрагента (Н7) з дати виключення ним із
загального обсягу кредитного ризику відповідної суми кредиту та
подати до Національного банку змінену форму звітності N 611 "Звіт
про дотримання економічних нормативів" (v0544500-98) за
відповідні періоди (місяці).
У цьому разі за допущені порушення до банку мають
застосовуватися жорсткі заходи впливу відповідно до
нормативно-правових актів Національного банку з питань
застосування до банків заходів впливу за порушення вимог
банківського законодавства.
(Пункт 2.8 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 279
(z0606-03) від 01.07.2003)

2.9. У разі консорціумного кредитування до розрахунку
нормативу провідного банку банківського консорціуму включається
лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

2.10. Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25
відсотків.

2.11. Якщо банк перевищив норматив максимального розміру
кредитного ризику на одного контрагента (Н7) (без підстав,
визначених у пунктах 2.5-2.7 цієї глави), то він має коригувати
(зменшувати) регулятивний капітал на розмір перевищення цього
нормативу, починаючи з наступного дня після проведення операцій,
що призвели до перевищення.
Якщо за результатами інспекційної перевірки (або на підставі
статистичної звітності банку) установлені факти невиконання банком
вимог підпункту "г" пункту 1.7 розділу II цієї Інструкції, то він
має відкоригувати (зменшити) регулятивний капітал на розмір
перевищення нормативу максимального розміру кредитного ризику на
одного контрагента (Н7), починаючи з наступного дня після дати
виявлення такого порушення.
У разі невиконання вимог цієї глави Національний банк має
застосовувати до банку та керівників банку жорсткі заходи впливу
відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з
питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог
банківського законодавства.
(Главу 2 розділу VI доповнено пунктом 2.11 згідно з Постановою
НБУ N 192 (z0639-04) від 29.04.2004)

Глава 3. Норматив великих кредитних ризиків (Н8)
3.1. Норматив великих кредитних ризиків установлюється з
метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим
контрагентом або групою пов'язаних контрагентів.

3.2. Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента
або групу пов'язаних контрагентів уважається великим, якщо сума
всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов'язаних
контрагентів і всіх позабалансових зобов'язань, наданих банком
щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів,
становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку.

3.3. Норматив великих кредитних ризиків визначається як
співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком
щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з
урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо
цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до
регулятивного капіталу банку.
Якщо один контрагент банку входить одночасно до складу
кількох груп пов'язаних контрагентів, то при розрахунку нормативу
великих кредитних ризиків (Н8) сума наданого кредиту контрагента,
що входить до складу кількох груп, враховується один раз.
(Пункт 3.3 глави 3 доповнено абзацом згідно з Постановою
Національного банку N 279 (z0606-03) від 01.07.2003)
(Пункт 3.3 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 39
(z0138-02) від 28.01.2002)

3.4. До вимог банку до контрагента або пов'язаних
контрагентів уключаються:
а) щодо банків контрагентів:
строкові депозити, що розміщені в інших банках;
заборгованість за кредитами, що надані іншим банкам;
сумнівна та прострочена заборгованість за
кредитами/депозитами, що надані іншим банкам, заборгованість за
простроченими і сумнівними до погашення нарахованими доходами;
(Абзац четвертий підпункту "а" пункту 3.4 глави 3 розділу VI із
змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407
(z1400-05) від 01.11.2005)
дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська
заборгованість за операціями з банками;
боргові цінні папери, випущені банками, у торговому портфелі
банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до
погашення; (Підпункт "а" пункту 3.4 глави 3 доповнено абзацом
згідно з Постановою Національного банку N 279 (z0606-03) від
01.07.2003, в редакції Постанови Національного банку N 407
(z1400-05) від 01.11.2005)
б) щодо інших клієнтів (небанківських установ) і фізичних
осіб:
заборгованість за кредитами;
сумнівна і прострочена заборгованість за кредитами,
заборгованість за простроченими і сумнівними до погашення
нарахованими доходами; (Абзац третій підпункту "б" пункту 3.4
глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)
дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська
заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані
доходи;
заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за
факторинговими операціями, фінансовим лізингом, врахованими
векселями, борговими цінними паперами органів державної влади та
місцевого самоврядування, небанківських фінансових установ,
нефінансових підприємств у торговому портфелі банку, у портфелі
банку на продаж та в портфелі банку до погашення, прострочені й
сумнівні до погашення нараховані доходи за ними; (Абзац п'ятий
підпункту "б" пункту 3.4 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними
згідно з Постановою Національного банку N 407 (z1400-05) від
01.11.2005)
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком (крім
вкладень у статутні фонди інших банків та установ, на суму яких
зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 1.7 розділу II цієї
Інструкції). (Абзац шостий підпункту "б" пункту 3.4 в редакції
Постанови Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002, із
змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407
(z1400-05) від 01.11.2005)

3.5. До позабалансових зобов'язань, що надані банком,
уключаються:
гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані
банком;
сумнівні гарантії та поручительства;
зобов'язання з кредитування, що надані банком.

3.6. Рішення про надання великого кредиту приймається згідно
з відповідним висновком кредитного комітету (комісії) банку,
затвердженим його правлінням (радою).

3.7. Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати
8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

3.8. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує
8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу
адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються:
якщо перевищення становить не більше ніж 50 відсотків, то
вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2)
подвоюються,
якщо перевищення більше ніж 50 відсотків, то вимоги до
нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) потроюються.

3.9. У разі консорціумного кредитування до розрахунку
нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина
кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

Глава 4. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)
4.1. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру, установлюється для
обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з
інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на
діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить
операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, що
призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках
визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється
достатньо об'єктивно.

4.2. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру, визначається як
співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком
і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього
інсайдера, та статутного капіталу банку. (Пункт 4.2 із змінами,
внесеними згідно з Постановами Національного банку N 39
(z0138-02) від 28.01.2002, N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)

4.3. До зобов'язань одного інсайдера перед банком
уключаються:
строкові депозити, що розміщені в інших банках;
заборгованість за кредитами;
сумнівна та прострочена заборгованість за
кредитами/депозитами, заборгованість за простроченими й сумнівними
до погашення нарахованими доходами; (Абзац четвертий пункту 4.3
глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)
дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська
заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані
доходи;
заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за
факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими
векселями, борговими цінними паперами, прострочені й сумнівні до
погашення нараховані доходи за ними;
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком (крім
вкладень у статутні фонди інших банків та установ, на суму яких
зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 1.7 розділу II цієї
Інструкції). (Абзац сьомий пункту 4.3 в редакції Постанови
Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002, із змінами,
внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407
(z1400-05) від 01.11.2005)

4.4. До позабалансових зобов'язань перед банком уключаються:
гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані
банком;
сумнівні гарантії та поручительства;
зобов'язання з кредитування, що надані банком.

4.5. У разі консорціумного кредитування до розрахунку
нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина
кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

4.6. Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5
відсотків.

4.7. Якщо банк перевищив норматив максимального розміру
кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру
(Н9), то він має коригувати (зменшувати) регулятивний капітал на
розмір перевищення цього нормативу, починаючи з наступного дня
після проведення операцій, що призвели до перевищення.
Якщо за результатами інспекційної перевірки (або на підставі
статистичної звітності банку) установлені факти невиконання банком
вимог підпункту "ґ" пункту 1.7 розділу II цієї Інструкції, то він
має відкоригувати (зменшити) регулятивний капітал на розмір
перевищення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та
поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), починаючи з
наступного дня після дати виявлення такого порушення. (Абзац
другий пункту 4.7 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно
з Постановою НБУ N 267 (z0825-04) від 17.06.2004)
У разі невиконання вимог цієї глави Національний банк має
застосовувати до банку та керівників банку жорсткі заходи впливу
відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з
питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог
банківського законодавства.
(Главу 4 розділу VI доповнено пунктом 4.7 згідно з Постановою НБУ
N 192 (z0639-04) від 29.04.2004)

Глава 5. Норматив максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)
5.1. Норматив максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, установлюється для
обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний
обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до
концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу
банку.

5.2. Норматив максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як
співвідношення сукупної заборгованості зобов'язань усіх інсайдерів
перед банком і 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань,
виданих банком щодо всіх інсайдерів, та статутного капіталу банку.
(Пункт 5.2 із змінами, внесеними згідно з Постановами
Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002, N 407
(z1400-05) від 01.11.2005)

5.3. До зобов'язань інсайдерів перед банком уключаються:
строкові депозити, що розміщені в інших банках;
заборгованість за кредитами;
сумнівна та прострочена заборгованість за
кредитами/депозитами, заборгованість за простроченими і сумнівними
до погашення нарахованими доходами; (Абзац четвертий пункту 5.3
глави 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)
дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська
заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані
доходи;
заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за
факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими
векселями, борговими цінними паперами, прострочені й сумнівні до
погашення нараховані доходи за ними;
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком (крім
вкладень у статутні фонди інших банків та установ, на суму яких
зменшено регулятивний капітал згідно з пунктом 1.7 розділу II цієї
Інструкції). (Абзац сьомий пункту 5.3 в редакції Постанови
Національного банку N 39 (z0138-02) від 28.01.2002, із змінами,
внесеними згідно з Постановою Національного банку N 407
(z1400-05) від 01.11.2005)

5.4. До позабалансових зобов'язань, що видані банком
інсайдерам, уключаються:
гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані
банком;
сумнівні гарантії та поручительства;
зобов'язання з кредитування, що надані банком.

5.5. У разі консорціумного кредитування до розрахунку
нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина
кредиту що надана безпосередньо цим банком.

5.6. Нормативне значення нормативу Н10 не має перевищувати 30
відсотків. (Пункт 5.6 глави 5 розділу VI із змінами, внесеними
згідно з Постановою Національного банку N 407 (z1400-05) від
01.11.2005)



 
« Господарський процесуальний кодекс України   Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна »