Начало >> Законы >> Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні

Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні

Печать
Оглавление
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні
Регулятивний капітал
Порядок отримання дозволу на врахування залучених коштів
Нормативи капіталу
Нормативи ліквідності
Нормативи кредитного ризику
Нормативи інвестування
Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції
Спеціальні вимоги
Контроль за дотриманням економічних нормативів


Розділ VIII. Норматив ризику загальної відкритої
(довгої/короткої) валютної позиції банку

Глава 1. Обмеження ризику загальної відкритої
(довгої/короткої) валютної позиції банку
1.1. Діяльність банків на валютних ринках, що полягає в
управлінні активами і пасивами в іноземній валюті та в банківських
металах, пов'язана з валютними ризиками (одним з елементів
ринкового ризику), які виникають у зв'язку з використанням різних
валют та банківських металів під час проведення банківських
операцій. (Абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу VIII із
змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107
(z0229-03) від 13.03.2003)
Валютна позиція - це співвідношення вимог (балансових і
позабалансових) та зобов'язань (балансових і позабалансових) банку
в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх
рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою.
Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою
валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою,
якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами
перевищує обсяг зобов'язань. (Абзац другий пункту 1.1 глави 1
розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)
При цьому довга відкрита валютна позиція при розрахунку
зазначається зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція -
зі знаком мінус.

1.2. З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків
Національний банк установлює норматив ризику загальної відкритої
(довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13), у тому числі
обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції
банку (Н13-1) і ризик загальної короткої відкритої валютної
позиції банку (Н13-2).

1.3. При розрахунку нормативу ризику загальної відкритої
валютної позиції уповноважений банк приймає суму регулятивного
капіталу, яка розрахована за балансом за станом на початок
минулого робочого дня, що передує дню розрахунку цих нормативів13.
______________
13 Наприклад, для розрахунку нормативів розпорядження
валютною позицією за 3-тє число звітного місяця приймається розмір
регулятивного капіталу, що розрахований за даними балансу за
станом за 1-ше число цього місяця.

1.4. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої)
валютної позиції уповноваженим банком розраховуються за формою
N 540 "Звіт про відкриті валютні позиції", що наведені в Правилах
організації фінансової та статистичної звітності банків України,
затверджених постановою Правління Національного банку від 12.12.97
N 436 (v0436500-97), зі змінами.

1.5. Валютна позиція уповноваженого банку визначається
щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти та кожного
банківського металу. (Пункт 1.5 глави 1 розділу VIII із
змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107
(z0229-03) від 13.03.2003)

1.6. На розмір відкритої валютної позиції уповноваженого
банку впливають:
купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної
валюти та банківських металів, поточні й строкові операції (на
умовах своп, форвард, опціон та інші), за якими виникають вимоги
та зобов'язання в іноземних валютах та в банківських металах,
незалежно від способів та форм розрахунків за ними; (Абзац другий
пункту 1.6 глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з
Постановою Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)
одержання (сплата) іноземної валюти та банківських металів у
вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які
враховуються на відповідних рахунках; (Абзац третій пункту 1.6
глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)
купівля (продаж) основних засобів і товарно-матеріальних
цінностей за іноземну валюту;
надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;
погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній
валюті та в банківських металах (списання якої здійснюється з
відповідного рахунку витрат); (Абзац шостий пункту 1.6 глави 1
розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)
інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в
одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, у тому числі
національній, що призводять до зміни структури активів при
незмінності пасивів і навпаки).

1.7. У межах установлених значень нормативу ризику загальної
відкритої (довгої/короткої) валютної позиції уповноважений банк
може здійснювати такі валютні операції:
купівлю іноземної валюти та банківських металів для виконання
зобов'язань перед нерезидентами за власними зовнішньоекономічними
договорами (контрактами), а також для виконання власних
зобов'язань за виданими гарантіями, поручительствами, векселями;
(Абзац другий пункту 1.7 глави 1 розділу VIII із змінами,
внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107
(z0229-03) від 13.03.2003)
купівлю іноземної валюти або банківських металів на
міжбанківському валютному ринку України за гривні без наявності
зобов'язань; (Пункт 1.7 глави 1 розділу VIII доповнено абзацом
третім згідно з Постановою Національного банку N 107 (z0229-03)
від 13.03.2003)
купівлю банківських металів без наявності зобов'язань на
міжнародному ринку за рахунок власної іноземної валюти або за
рахунок купленої іноземної валюти на міжбанківському валютному
ринку за гривні; (Пункт 1.7 глави 1 розділу VIII доповнено
абзацом четвертим згідно з Постановою Національного банку N 107
(z0229-03) від 13.03.2003)
купівлю за власні кошти за дорученням клієнтів іноземної
валюти для виконання їх зобов'язань перед нерезидентами за
зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та зареєстрованими
Національним банком кредитами (позиками), що одержані резидентами
від уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, а
також від нерезидентів;
купівлю іноземної валюти для виконання зобов'язань перед
клієнтами за неторговельними операціями; (Абзац шостий пункту 1.7
глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ
N 552 (z1546-04) від 17.11.2004)
купівлю-продаж за іноземну валюту основних засобів і
товарно-матеріальних цінностей;
залучення коштів в іноземній валюті до статутного капіталу
банку та розрахунки з резидентами і нерезидентами за іншими видами
капітальних операцій (за операціями з цінними паперами, вкладами,
депозитами тощо);
з погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній
валюті та в банківських металах (списання здійснюється з
відповідного рахунку витрат); (Абзац дев'ятий пункту 1.7 глави 1
розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)
за різницею між нарахованими, але не отриманими доходами
банку та нарахованими, але не відшкодованими власними витратами
банку, а також з одержання (сплати) іноземної валюти та
банківських металів у вигляді доходів або витрат; (Абзац десятий
пункту 1.7 глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з
Постановою Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)
з організації безготівкових розрахунків уповноважених банків
з міжнародними платіжними системами за платіжними картками.

1.8. Уповноважений банк набуває право на відкриту валютну
позицію з дати отримання ним від Національного банку дозволу на
здійснення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з
дати відкликання ліцензії Національним банком та/або припинення
дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями.

1.9. Департамент валютного регулювання залежно від ситуації
на внутрішньому та зовнішньому грошово-кредитних ринках визначає
особливості щодо окремих напрямів діяльності уповноважених банків,
які пов'язані зі здійсненням операцій на міжбанківському валютному
ринку України.

1.10. У межах установленого нормативу ризику загальної
відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), у тому числі
обмеження ризику загальної довгої відкритої валютної позиції банку
(Н13-1) та ризику загальної короткої відкритої валютної позиції
банку (Н13-2) Департамент валютного регулювання та Департамент
валютного контролю та ліцензування Національного банку можуть
уносити певні обмеження щодо регулювання окремих активних операцій
із валютними цінностями уповноважених банків, що пов'язані з
питаннями курсоутворення національної валюти та створення
чіткішого й прозорішого механізму контролю за валютними операціями
окремих банків.

(Пункт 1.11 глави 1 виключено на підставі Постанови
Національного банку N 290 (z0946-05) від 12.08.2005)

Глава 2. Норматив ризику загальної відкритої
(довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13)
2.1. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої)
валютної позиції банку встановлюється для обмеження ризику,
пов'язаного з проведенням операцій на валютному ринку, що може
призвести до значних втрат банку.

2.2. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої)
валютної позиції банку (Н13) визначається як співвідношення
загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма
іноземними валютами та банківськими металами у гривневому
еквіваленті до регулятивного капіталу банку.
(Пункт 2.2 глави 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з
Постановою Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)

2.3. За кожною іноземною валютою та кожним банківським
металом обчислюється підсумок за всіма балансовими і
позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовими
зобов'язаннями банку та розраховується загальна відкрита валютна
позиція банку в гривневому еквіваленті окремо за кожною іноземною
валютою та кожним банківським металом (розрахунок проводиться за
звітну дату).
Величина загальної відкритої валютної позиції банку
визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких
відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без
урахування знака) за всіма іноземними валютами та за всіма
банківськими металами та кожним банківським металом).
(Пункт 2.3 глави 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з
Постановою Національного банку N 107 (z0229-03) від 13.03.2003)

2.4. Для банків, статутний капітал яких сплачено у вільно
конвертованій валюті та внаслідок чого виникає порушення нормативу
загальної довгої відкритої валютної позиції банку у вільно
конвертованій валюті, установлюється, що частина (або вся сума)
статутного капіталу банку не враховується до розрахунку нормативу
загальної довгої відкритої валютної позиції банку у вільно
конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщені на окремому
депозитному рахунку в Національному банку (лише та частина, що
призводить до порушення цього нормативу).
Обсяг валюти на окремому депозитному рахунку в Національному
банку для розрахунку нормативу ризику загальної відкритої
(довгої/короткої) валютної позиції визначається уповноваженими
банками самостійно. При цьому банки здійснюють розрахунок
нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної
позиції з вирахуванням суми коштів, які розміщуються на окремому
депозитному рахунку в Національному банку. (Абзац другий пункту
2.4 в редакції Постанови Національного банку N 39 (z0138-02) від
28.01.2002)
Для відкриття окремого рахунку уповноваженим банкам потрібно
використовувати кореспондентські рахунки Національного банку за
кордоном, інформація про які доводиться до банків окремо.
В уповноваженому банку кошти, що розміщуються в депозит,
повинні обліковуватися на балансовому рахунку 1212
"Короткострокові депозити в Національному банку України".
Мінімальна сума депозиту, ставки за депозитом, термін
розміщення депозиту та інші умови визначаються відповідними
нормативно-правовими актами Національного банку.
Депозитні угоди про розміщення в Національному банку частини
коштів статутного капіталу потрібно укладати з Національним банком
через Департамент валютного регулювання за допомогою дилінгового
обладнання Reuters або шляхом письмового оформлення відповідних
документів, з подальшим обміном підтвердженнями по SWIFT або
ключованими телексними повідомленнями про списання та зарахування
валютних коштів.
У разі розірвання угоди про відкриття окремого рахунку,
укладеної між уповноваженим банком і Національним банком, банк
повинен повідомити про це Департамент валютного регулювання.

2.5. Нормативне значення загальної відкритої
(довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) має бути не більше
ніж 30 відсотків.
У цьому разі встановлюється обмеження ризику окремо для
довгої відкритої валютної позиції та короткої відкритої валютної
позиції банку:
загальна довга відкрита валютна позиція (Н13-1) має бути не
більше ніж 20 відсотків;
загальна коротка відкрита валютна позиція (Н13-2) має бути не
більше ніж 10 відсотків.
(Пункт 2.5 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 290
(z0946-05) від 12.08.2005)



 
« Господарський процесуальний кодекс України   Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна »