Начало >> Законы >> Національні нормативи аудиту

Суттєвість - Національні нормативи аудиту

Печать
Оглавление
Національні нормативи аудиту
Вимоги
Основні вимоги
Мета та загальні принципи
Договір
Контроль якості
Документальне оформлення аудиторської перевірки
Помилки та шахрайство
Перевірка дотримання вимог законодавчих актів
Планування
Знання бізнесу клієнта
Суттєвість
Оцінка системи внутрішнього контролю
Електронна обробка даних
Аудиторські докази
Початкові залишки по рахунках
Аналітичні операції
Вибіркова перевірка
Аудит облікових оцінок
Споріднені сторони
Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт
Концепція діючого підприємства
Інформація від керівництва підприємства
Використання результатів роботи іншого аудитора
Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту
Залучення експертів
Аудиторський висновок
Інша інформація в документах
Висновки спеціального призначення
Оцінка перспективної фінансової інформації
Використання комп'ютерів
Вплив системи електронної обробки даних
Оцінки властивого ризику

Норматив № 11
Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком
аудиторської перевірки

Зміст Параграфи
Вступ 1-3
Суттєвість 4-8
Взаємозв'язок між суттєвістю і ризиком аудиту 9-10
Суттєвість і ризик аудиту при оцінці аудиторських 11
доказів
Оцінка помилок 12-16
Вступ
1. Метою нормативу є роз'яснення терміну "суттєвість" та
залежності суттєвості від ризику аудиторської перевірки.
2. Аудитор повинен зробити аналіз суттєвості і її
взаємозв'язку з ризиком аудиторської перевірки.
3. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або
перекручення може впливати на економічні рішення користувачів, які
приймаються на підставі даних фінансової звітності підприємств.
Суттєвість залежить від розміру статті або помилки, яка оцінена за
певних обставин, відсутності або перекручення змісту інформації.
Суттєвість
1. Оцінка того, що є суттєвим, а що ні є справою професійного
судження аудитора.
2. Під час розробки плану перевірки аудитор приблизно
визначає суттєвість за операціями з метою кількісного визначення
суттєвих перекручень і помилок. Однак, необхідно аналізувати як
кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних
помилок є неадекватний або неправильний опис облікової політики,
коли цілком ймовірно, що користувач фінансової звітності
підприємства буде введений в оману цим описом, або існує помилка
при розкритті порушень вимог українського законодавства, коли
цілком ймовірно, що наступні після можливої перевірки податкової
адміністрації платежі до бюджету у вигляді штрафних санкцій і
відповідно до цього зміни звітності послаблять господарчу та
фінансову стабільність клієнта.
6. Аудитору необхідно розглянути можливість існування помилок
у пов'язаних між собою сумах, котрі разом можуть істотно впливати
на фінансову звітність підприємства. Наприклад, помилки в
операціях на кінець місяця вказують на потенційну суттєву помилку,
якщо помилка повторюється кожен місяць.
7. Аудитор визначає суттєвість як на рівні всієї фінансової
звітності, так і стосовно залишків по рахунках, взятих окремо,
видах операцій і угод. На суттєвість можуть впливати, наприклад,
вимоги українського законодавства, які стосуються конкретної
фінансової звітності, залишків по рахунках і взаємозв'язку між
ними. Цей процес може мати різні рівні суттєвості, залежно від
того, які види звітності підприємства розглядаються аудитором.
8. Аудитор повинен визначати суттєвість при визначенні
характеру, часу і глибини процедур перевірки, під час оцінки
впливу помилок на показники фінансової звітності.
Взаємозв'язок між суттєвістю і ризиком
аудиторської перевірки
9. При плануванні аудиторської перевірки аудитор аналізує,
які дії і операції приводять до суттєвих помилок та перекручень
фінансової звітності підприємства. Аудиторська оцінка суттєвості
залишків по особистих бухгалтерських рахунках і укладених угодах
допомагає аудитору вирішити, які питання і які статті фінансової
звітності необхідно проаналізувати, який розмір вибірки
використати і які види аналітичних процедур необхідно провести. Це
дозволить аудитору вибрати такі процедури аудиторської перевірки,
від котрих у сукупності можна очікувати скорочення розміру ризику
аудиту до сприятливого рівня.
10. Існує взаємозв'язок між суттєвістю і ризиком аудиторської
перевірки, чим суттєвіше здійснюється перевірка, тим нижче розмір
ризику аудиту, і навпаки. Аудитору необхідно брати до уваги такий
зв'язок при визначенні характеру, часу і розміру процедур
перевірки. Наприклад, якщо після планування спеціальних процедур
перевірки аудитор визначає, що сприятливий розмір суттєвості
перевірки можна зменшити, то ризик аудиту пропорційно
збільшується. Аудитор повинен полагодити це шляхом зниження вже
оціненого розміру ризику внутрішнього контролю, там де це можливо
і підтримки зниженого розміру шляхом виконання поглиблених або
додаткових тестів внутрішнього контролю підприємства, зниження
ризику незнайдення помилок шляхом заміни (модифікації) характеру,
часу і розміру запланованих основних незалежних процедур
перевірки.
Суттєвість і ризик аудиторської перевірки при оцінці
аудиторських доказів
11. На стадії початкового планування оцінка аудитором
суттєвості і ризику аудиторської перевірки можуть відрізнятися від
оцінки на стадії обробки результатів процедур аудиторської
перевірки. Це може статися з причини змін обставин або з причини
змін знань аудитора під час проведення перевірки. Якщо дійсні
результати діяльності підприємства відрізняються від фінансового
стану, оцінка суттєвості і ризику аудиторської перевірки може
переглядатися. Крім того, аудитор може під час планування
аудиторської перевірки спочатку встановити невелику суттєвість
перевірки, а потім при оцінці результатів перевірки збільшити
розмір суттєвості. Це може бути зроблено для скорочення
ймовірності не виявлення помилок і забезпечення аудитора запасом
при оцінці впливу помилок, виявлених під час аудиторської
перевірки.
Оцінка впливу помилок
12. При оцінці ймовірності неправильного представлення
фінансової звітності аудитор повинен оцінити, чи можуть бути
визначені як суттєві помилки в ній.
13. Помилки фінансової звітності складаються: з помилок,
знайдених аудитором, включаючи чистий вплив помилок, виявлених на
протязі аудиторської перевірки за попередні роки, помилок, які
з'являються після більш правильної оцінки аудитором інших помилок,
котрі не можуть бути спеціально визначені (прогнозні помилки).
14. Аудитор повинен проаналізувати чи справді помилки є
суттєвими. Якщо аудитор доходить висновку, що помилки можуть бути
суттєвими, він повинен порушити питання скорочення аудиторського
ризику шляхом подальшого продовження процедур перевірки або
висунути додаткові вимоги до керівництва клієнта щодо внесення
виправлень до фінансової звітності підприємства. У деяких випадках
керівництво може зажадати самостійно скорегувати свою фінансову
звітність з урахуванням виявлених помилок та перекручень.
15. Якщо керівництво відмовляється внести виправлення до
фінансової звітності підприємства, при цьому результати проведених
процедур перевірки не дозволяють аудитору зробити висновок, що
помилка несуттєва, аудитор повинен переглянути ймовірність
складення позитивного аудиторського висновку і може прийняти
рішення про складення іншого виду аудиторського висновку із
переліку аудиторських висновків, передбачених ННА № 26
"Аудиторський висновок".
16. Якщо загальна сума помилок, виявлених аудитором, досягає
істотного розміру, аудитор повинен проаналізувати ймовірність
того, що не виявлені помилки разом зі знайденими можуть перевищити
визначений ним раніш розмір суттєвості. Тому, якщо знайдені
помилки досягли розміру суттєвості, аудитор повинен проаналізувати
можливість скорочення ризику шляхом виконання додаткових процедур
аудиторської перевірки або попросити керівництво клієнта внести
відповідні виправлення в облік та по можливості в саму фінансову
звітність.  

 
« Міжнародний пакт про громадянські і політичні права   О государственной защите потерпевших, свидетелей »