Начало >> Законы >> Національні нормативи аудиту

Аналітичні операції - Національні нормативи аудиту

Печать
Оглавление
Національні нормативи аудиту
Вимоги
Основні вимоги
Мета та загальні принципи
Договір
Контроль якості
Документальне оформлення аудиторської перевірки
Помилки та шахрайство
Перевірка дотримання вимог законодавчих актів
Планування
Знання бізнесу клієнта
Суттєвість
Оцінка системи внутрішнього контролю
Електронна обробка даних
Аудиторські докази
Початкові залишки по рахунках
Аналітичні операції
Вибіркова перевірка
Аудит облікових оцінок
Споріднені сторони
Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт
Концепція діючого підприємства
Інформація від керівництва підприємства
Використання результатів роботи іншого аудитора
Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту
Залучення експертів
Аудиторський висновок
Інша інформація в документах
Висновки спеціального призначення
Оцінка перспективної фінансової інформації
Використання комп'ютерів
Вплив системи електронної обробки даних
Оцінки властивого ризику

Норматив № 16
Аналітичні операції
Зміст Параграфи
Вступ 1-3
Характер і мета аналітичних операцій 4-7
Аналітичні операції при плануванні аудиту 8-9
Аудиторські операції як процедури перевірки на 10-12
суттєвість
Аналітичні операції на стадії завершення аудиту 13
Надійність аналітичних операцій 14-15
Дослідження незвичайних показників 16-17
Вступ
1. Метою цього нормативу є встановлення норм і правил
використання аналітичних операцій під час аудиторської перевірки.
2. Аудитор повинен використовувати аналітичні операції на
стадіях планування і під час завершення аудиту. Аналітичні
операції можна застосовувати на інших стадіях аудиту.
3. Аналітичні операції - аналіз важливих відносних показників
і порівнянь, включно з підсумковими дослідженням відхилень та
взаємозв'язків, котрі суперечать іншій інформації, стосовно справи
або мають відхилення від очікуваних величин.
Характер і мета аналітичних операцій
4. Аналітичні операції складаються з порівняння фінансової
інформації підприємства, наприклад, з наступними показниками:
аналітичною інформацією за минулі періоди, що піддаються
порівнянню; плановими розрахунками підприємства, такими як
бюджети, прогнози, очікуваннями аудитора, наприклад, оцінками
нарахованої амортизації; подібною інформацією по галузі, такою як
порівняння обсягу продажу, до дебіторської заборгованості з
середніми показниками по галузі або з даними по інших подібних
підприємствах.
5. Під час проведення аналітичних операцій аналізується
взаємозв'язок:
між елементами фінансової інформації, наприклад, обсягами
реалізації підприємства і доходом; між фінансовою інформацією і
відповідною інформацією нефінансового характеру, такою як вартість
витрат на оплату праці та кількість працівників підприємства.
6. При виконанні вищенаведених операцій можуть
використовуватися різні методи їх проведення, від простого
порівняння до комплексного аналізу, в якому використовуються
статистичні методи. Аналітичні процедури можуть застосовуватися
при аналізі консолідованої фінансової звітності підприємства,
звітності окремих структурних підрозділів підприємства, таких як
філії, окремих підрозділів, та окремих елементів фінансової
інформації. Вибір процедур перевірки, методів і рівня їх
використання покладається на професійний досвід аудитора.
7. Аналітичні операції використовуються:
а) щоб допомогти аудитору при плануванні характеру, часу і
розміру інших аудиторських процедур;
б) як процедури перевірки на суттєвість, коли їх використання
може бути більш ефективним або продуктивним, ніж тести деталей
задля скорочення ризику невиявлення по окремих твердженнях
фінансової звітності підприємства;
в) як остаточний (заключний) огляд фінансової звітності
підприємства на стадії завершення аудиту.
Аналітичні операції при плануванні аудиту
8. Аудитор повинен використовувати аналітичні операції на
стадії планування для більш правильного розуміння характеру
підприємницької діяльності клієнта і визначення галузей
потенційного ризику. Виконання аналітичних процедур протягом
планування аудиту може допомогти краще виявити аспекти
підприємницької діяльності клієнта, котрі аудитору були невідомі,
і визначити характер, час і рівень інших аудиторських процедур.
9. В аналітичних операціях при плануванні аудиту
використовується як фінансова інформація, так і інформація
нефінансового характеру, наприклад, взаємозв'язок між сумою
реалізації і обсягом реалізованих товарів.
Аналітичні операції як процедури перевірки на суттєвість
10. Довіра аудитора до процедур перевірки на суттєвість з
метою скорочення ризику невиявлення помилок стосовно окремих
позицій фінансової звітності підприємства може бути досягнута на
підставі тестів деталей, аналітичних процедур або їх комбінації.
Характер рішення про те, які процедури використовувати для
досягнення конкретних цілей аудиту, залежить від судження аудитора
стосовно очікуваної ефективності та продуктивності доступних
процедур перевірки з точки зору скорочення ризику невиявлення по
окремих твердженнях фінансової звітності підприємства.
11. Аудитор як правило опитує керівництво клієнта про
достовірність і надійність інформації, необхідної для виконання
аналітичних процедур і результати будь-якої з таких процедур,
виконаних особисто клієнтом. Використання підготовлених клієнтом
аналітичних даних може бути продуктивним, якщо у аудитора немає
сумнівів у тому, що ці дані підготовлені належним чином.
12. У разі, наміру аудитора використовувати аналітичні
операції, такі як процедури перевірки на суттєвість, йому
необхідно розглянути ряд факторів, а саме:
мету аналітичних процедур і рівень довіри до їх результатів;
характер діяльності підприємства та рівень, на якому
інформація може бути роздрібнена, наприклад, аналітичні процедури
можуть бути більш ефективними, коли вони застосовуються до
фінансової інформації щодо окремих ділянок діяльності або
звітності окремих структурних підрозділів диверсифіційованого
підприємства, ніж коли вони використовуються щодо зведеної
(консолідованої) звітності такого підприємства;
доступність як фінансової інформації, такої як бюджети або
кошториси, так і нефінансової інформації, як кількість одиниць
виробленої або проданої продукції;
надійність доступної інформації, наприклад, чи з достатньою
ретельністю підготовлені бюджети (плани);
доречність доступної інформації, наприклад, чи бюджети
розроблялися скоріше як очікувані результати діяльності, аніж як
бажана мета;
джерела доступної інформації, наприклад, джерела, які не
залежать від клієнта, як правило вважаються більш надійними, ніж
джерела, отримані від підприємства;
можливість порівняння доступної інформації, наприклад, при
широкому обсязі даних по галузі діяльності клієнта існує потреба у
доповненні такої інформації, щоб у аудитора була можливість
порівняти її з показниками підприємства, що перевіряється, з тими,
котрі виробляють і продають аналогічну продукцію;
знання, отримані протягом попередніх перевірок, разом з
оцінкою аудитором ефективності систем обліку та внутрішнього
контролю і типів проблем, які в попередніх періодах привели до
збільшення кількості поправок у фінансовій звітності.
Аналітичні операції на стадії завершення аудиту
13. Аудитор повинен виконати аналітичні операції на стадії
завершення аудиту, коли він формує висновок про те, чи відповідає
фінансова звітність підприємства знанню аудитором його
підприємницької діяльності. Висновки, зроблені в результаті таких
операцій, використовуються для підтвердження висновків,
сформованих під час аудиту окремих частин або елементів фінансової
звітності підприємства, і допомагають в цілому прийти до цілісного
та всебічного уявлення про достовірність фінансової звітності
підприємства. Але вони так само можуть визначити напрямки та
галузі, що вимагають проведення додаткових процедур перевірки.
Надійність аналітичних операцій
14. Використання аналітичних операцій ґрунтується на
очікуванні, що між даними існує певний взаємозв'язок і що він
продовжує зберігатися при відсутності доказів протилежного.
Наявність цих зв'язків забезпечує аудиторські докази щодо повноти,
точності і достовірності даних, які створені системою обліку.
Однак, довіра до результатів аналітичних процедур залежить від
оцінки аудитором ризику того, що аналітичні процедури можуть
виявити саме ті взаємозв'язки, що й очікувалися, тоді як насправді
має місце істотне викривлення фінансової звітності.
15. Довіра, з якою аудитор може спиратися на аналітичні
процедури, залежить від наступних факторів:
а) суттєвості величин, які розглядаються, наприклад, якщо
залишки запасів значні, тому аудитор при формуванні висновків не
може покладатися тільки на аналітичні процедури. Але, аудитор може
покладатися виключно на аналітичні процедури при визначенні певних
статей доходів і витрат, коли кожна з них окремо не є суттєвою;
б) інших процедур перевірки, спрямованих на досягнення тієї
самої мети аудиту, скажімо, інші процедури, виконані аудитором при
розгляді можливості погашення дебіторської заборгованості, такі як
вивчення наступних надходжень грошових коштів. Вони можуть
підтвердити або навпаки розвіяти сумніви, які виникли під час
виконання аналітичних процедур ранжування рахунків покупців по
строках дебіторської заборгованості;
в) точність, з якою можуть бути передбачені очікувані
результати аналітичних процедур, може бути передбачена в
майбутньому. Наприклад, аудитор при порівнянні загальної норми
прибутку від одного періоду до другого, як правило, очікує більшої
постійності, ніж при порівнянні за той же час витрат на рекламу
або наукові дослідження;
г) оцінки властивого ризику та ризику відповідності
внутрішнього контролю, наприклад, якщо внутрішній контроль за
процесом обробки замовлень під реалізацію слабкий і, таким чином,
ризик контролю високий, при формуванні висновків щодо дебіторської
заборгованості необхідно більше довіряти тестам господарських
операцій та залишків, ніж аналітичним процедурам.
16. Аудитору необхідно розглянути тестування системи
внутрішнього контролю, якщо вона існує, за підготовкою інформації,
яка використовується при проведенні аналітичних процедур. Коли
такий контроль є ефективним, аудитор має більшу впевненість у
надійності інформації і, відповідно, в результатах аналітичних
процедур. Контроль за нефінансовою інформацією може проводитися у
сукупності з тестами контролю системи обліку. Наприклад,
підприємство при встановленні контролю за процесом обробки
рахунків фактур реалізованої продукції може запровадити у якості
його складової частини контроль обліку одиниць продаж. За таких
обставин аудитор може здійснювати тестування системи контролю за
обліком одиниць продажу разом з тестами контролю за обробкою
рахунків фактур.

Дослідження незвичайних показників
17. Коли результат аналітичних операцій приводить аудитора до
висновку, що існують значні відхилення даних або взаємозв'язки,
які несумісні з іншою інформацією, що стосується до справи, або
відхиляються від передбачених величин, аудитор повинен зробити
дослідження й отримати відповідні пояснення та підтверджувальні
докази.
18. Дослідження незвичайних відхилень і взаємозв'язків, як
правило, починається з опитування керівництва, за яким іде:
а) підтвердження відповідей керівництва, наприклад, шляхом
порівняння їх зі знанням аудитора діяльності підприємства та
іншими доказами, отриманими під час аудиту;
розгляд необхідності виконання інших процедур перевірки
залежно від результатів таких опитувань, якщо керівництво не в
змозі надати пояснення або якщо ці пояснення не можуть
розглядатися як адекватні.  

 
« Міжнародний пакт про громадянські і політичні права   О государственной защите потерпевших, свидетелей »