Начало >> Законы >> Національні нормативи аудиту

Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт - Національні нормативи аудиту

Печать
Оглавление
Національні нормативи аудиту
Вимоги
Основні вимоги
Мета та загальні принципи
Договір
Контроль якості
Документальне оформлення аудиторської перевірки
Помилки та шахрайство
Перевірка дотримання вимог законодавчих актів
Планування
Знання бізнесу клієнта
Суттєвість
Оцінка системи внутрішнього контролю
Електронна обробка даних
Аудиторські докази
Початкові залишки по рахунках
Аналітичні операції
Вибіркова перевірка
Аудит облікових оцінок
Споріднені сторони
Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт
Концепція діючого підприємства
Інформація від керівництва підприємства
Використання результатів роботи іншого аудитора
Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту
Залучення експертів
Аудиторський висновок
Інша інформація в документах
Висновки спеціального призначення
Оцінка перспективної фінансової інформації
Використання комп'ютерів
Вплив системи електронної обробки даних
Оцінки властивого ризику

Норматив № 20
Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і
відбуваються після дати складення фінансової звітності
підприємства та аудиторського висновку

Зміст Параграфи
Вступ 1-3
Події до дати підписання аудиторського 4-7
висновку
Факти, виявлені після дати підписання 8-12
аудиторського висновку, але до оприлюднення
фінансової звітності підприємства
Факти після офіційного оприлюднення звітності 13-17
разом з аудиторським висновком
Відкритий продаж цінних паперів 18
Вступ
1. Цей норматив встановлює відповідальність аудитора за
результати подій, які виникають після дати складення фінансової
звітності клієнтом, але до підписання аудиторського висновку, або
за результати подій, які виникли після підписання аудиторського
висновку але до дати оприлюднення фінансової звітності клієнта, та
подій, які виникли після оприлюднення фінансової звітності
підприємства. Такі події далі по тексту будуть називатися
"подальші події".
2. Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на
фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.
3. Існує два основних види подальших подій, які сприятливо
або несприятливо впливають на фінансову звітність підприємства:
події, котрі забезпечують подальше підтвердження умов, котрі
існували на дату фінансової звітності; події, котрі відображають
нові умови, які наступають після дати представлення фінансової
звітності.
Події до дати підписання аудиторського висновку
4. Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання
свідчення того, що всі подальші події до дати підписання
аудиторського висновку, котрі повинні були потрапити в звітність
підприємства, були ним своєчасно виявлені і проаналізовані. Такі
процедури у доповнення до звичайних процедур, котрі
використовуються стосовно угод, завершення яких відбувається після
закінчення звітного періоду, необхідні для отримання аудитором
впевненості в тому, що фінансова звітність достовірна.
5. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій,
які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть
включати: ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань
ради директорів, контролюючих і виконавчих комітетів, які
відбулися після закінчення звітного періоду, але до моменту
оприлюднення звітності підприємства (аудитору слід навести довідки
також про ті протоколи, котрі ще до кінця не оформлені); огляд
останніх фінансових оперативних зведень клієнта, фінансових
планів, кошторисів витрат, прогнозів прибутку, звітів керівництва
і інших внутрішніх документів підприємства; отримання інформації
від юристів клієнта щодо вирішення питань по пред'явлених
претензіях або позивань; опитування керівництва клієнта стосовно
виникнення у клієнта нових обставин, надання клієнтом гарантій,
залучення клієнтом заємних коштів, а також інформації: про щойно
здійснений продаж активів або про можливість такого продажу в
найближчий час; стосовно поточного стану обліку, оцінка статей
якого вже була зроблена раніш; про зменшення активів (відчуження
майна органами виконавчої влади, втрата його від пожеж або
повені); про суттєві зміни в тих розділах, де існують ризики;
якісь факти, що ставлять під сумнів відповідність облікової
політики, яка використовується під час підготовки звіту, якщо такі
випадки ставлять під сумнів законність дій клієнта і його подальше
існування як юридичної особи.
6. Коли аудиторська перевірка самостійного підрозділу,
скажімо філії клієнта, проводилася іншим аудитором (аудитором,
який практикує в тому регіоні, де розташована філія), то основний
аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на результати
своєї роботи і також на аудиторський висновок іншого аудитора.
7. Коли аудитору стає відомо про подальші події, котрі
істотно впливають на фінансову звітність клієнта, аудитор повинен
визначити, чи враховані такі випадки певним чином і чи розкриті
вони в звітності підприємства.
Факти, виявлені після дати підписання аудиторського
висновку, але до оприлюднення фінансової звітності підприємства
8. Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур
перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після
дати підписання аудиторського висновку. Протягом періоду після
дати підписання аудиторського висновку і до дати публікації
фінансової звітності підприємства або офіційного оприлюднення
відповідальність за інформування подальших подій, які впливають на
достовірність звітності, повністю лежить на керівництві клієнта.
9. Але коли після дати підписання аудиторського висновку і до
офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо
про факт, котрий може суттєво вплинути на фінансову звітність
клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку
в фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обміркувати
це питання з керівництвом клієнта і діяти в подальшому у
відповідності з ситуацією, яка склалася.
10. Коли керівництво вносить зміни в фінансову звітність
підприємства, аудитор повинен внести поправки в результати
процедур аудиторської перевірки стосовно існуючої ситуації на той
момент. Необхідно ставити дату на аудиторському висновку не
раніше, дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової
звітності. Відповідно процедури, приведені в пунктах 4 і 5,
необхідно провести за станом на нову дату - дату виправленого
аудиторського висновку.
11. В тому разі, якщо керівництво клієнта не вносить
виправлення в фінансову звітність, а аудитор вважає це за
необхідне, та аудиторський висновок ще не передавався клієнтові,
аудитор повинен підготувати висновок, який відрізняється від
позитивного.
12. Коли аудиторський висновок передано клієнтові, аудитор
повинен повідомити про це керівництво клієнта, яке відповідає за
оприлюднення звітності або її публікацію, про недопустимість
публікації звітності без відповідного коригування. Якщо фінансовий
звіт все-таки випущений без внесення змін, аудитор повинен вжити
заходів для інформування про це користувачів фінансової звітності
стосовно наявності свого діючого і дійсного аудиторського
висновку. Прийняття рішення про такі дії буде залежати від
правової підтримки аудитора і рекомендацій юриста.
Факти, які мають місце після офіційного оприлюднення
фінансової звітності разом з аудиторським висновком
13. Після того, як фінансова звітність була оприлюднена,
аудитор не має ніяких зобов'язань стосовно неї.
14. Якщо після того, як фінансовий звіт було оприлюднено
разом з аудиторським висновком, аудитору стає відомий факт, котрий
існував під час підписання аудиторського висновку і здатний був у
ту мить змусити аудитора щось змінити в аудиторському висновку, то
аудитор повинен обговорити цю проблему з керівництвом клієнта.
15. Новий аудиторський висновок аудитора повинен містити
посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову
звітність клієнта і що привело його до змін в аудиторському
висновку. Дата нового аудиторського висновку повинна проставлятися
в ньому не раніш дня зроблених у відповідності з п.35 "Положення
про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні" від
03.04.93 р. № 250 ( 250-93-п ) (з подальшими змінами і
доповненнями) виправлень і відповідно процедури, перелічені в
пунктах 4 і 5, розповсюджуються на дату нового аудиторського
висновку.
16. У випадку, коли незалежно від внесення змін в фінансовий
звіт клієнта вплив подальших подій неминуче буде розкрито протягом
наступного фінансового періоду, можна не переглядати вже існуючий
оприлюднений звіт і аудиторський висновок.
17. Якщо керівництво клієнта не здійснює потрібних заходів
щодо внесення необхідних виправлень у поточний облік, тоді як
аудитор вважає такий перегляд доцільним, аудитор повинен
попередити керівництво клієнта, що він вживе необхідних заходів
для попередження неправильного сприйняття користувачами тверджень
фінансової звітності клієнта, яка була оприлюднена разом з
аудиторським висновком. Заходи, які аудитор буде вживати, залежать
від можливостей аудитора і рекомендацій юристів.
Відкритий продаж цінних паперів
18. У випадках, коли випущені клієнтом цінні папери
пропонуються для відкритого продажу, аудитор повинен переглянути
законні підстави всіх існуючих претензій. Наприклад, аудитор може
виконати певні процедури на час останнього дня пропонування цінних
паперів. Ці процедури відповідатимуть тим, що зазначені в пунктах
4 і 5 у часовому коридорі до дати або біля дати останнього дня
пропонування цінних паперів до відкритого продажу. Такі процедури
необхідні, для того щоб оцінити, чи відповідає інформація, яка
розкривається при пропозиції цінних паперів, інформації в
фінансовій звітності підприємства, котра підкріплена аудиторським
висновком.


 
« Міжнародний пакт про громадянські і політичні права   О государственной защите потерпевших, свидетелей »