Начало >> Законы >> Національні нормативи аудиту

Концепція діючого підприємства - Національні нормативи аудиту

Печать
Оглавление
Національні нормативи аудиту
Вимоги
Основні вимоги
Мета та загальні принципи
Договір
Контроль якості
Документальне оформлення аудиторської перевірки
Помилки та шахрайство
Перевірка дотримання вимог законодавчих актів
Планування
Знання бізнесу клієнта
Суттєвість
Оцінка системи внутрішнього контролю
Електронна обробка даних
Аудиторські докази
Початкові залишки по рахунках
Аналітичні операції
Вибіркова перевірка
Аудит облікових оцінок
Споріднені сторони
Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт
Концепція діючого підприємства
Інформація від керівництва підприємства
Використання результатів роботи іншого аудитора
Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту
Залучення експертів
Аудиторський висновок
Інша інформація в документах
Висновки спеціального призначення
Оцінка перспективної фінансової інформації
Використання комп'ютерів
Вплив системи електронної обробки даних
Оцінки властивого ризику

Норматив № 21
Концепція діючого підприємства
Зміст Параграфи
Вступ 1-5
Правомірність припущення про постійність діяльності 6-8
клієнта в найближчому майбутньому
Аудиторські докази 9-12
Аудиторські висновки і звіти 13-19
Зауваження щодо використання нормативу 1-2
Вступ
1. Мета цього нормативу полягає у встановленні
відповідальності аудиторів, які здійснюють аудиторську перевірку,
за надання гарантії постійності діяльності підприємства в
найближчому майбутньому.
2. Концепція діючого підприємства є однією з облікових
концепцій і полягає у тому, що фінансова звітність підприємства як
правило складається з припущення, про те, що підприємство має
здатність до продовження діяльності і вона буде здійснюватися
надалі в найближчому майбутньому, тобто припускається, що у
підприємства немає ні намірів, ні необхідності в ліквідації або
суттєвому зменшенні масштабів діяльності, якщо такі наміри або
необхідність існують, звітність підприємства повинна складатися за
іншим принципом, який необхідно висвітлювати окремо. Наприклад,
при необхідності ліквідації підприємства існує необхідність у
створенні ліквідаційного балансу, при істотному скороченні
діяльності відпадає необхідність консолідації фінансової звітності
або можуть помінятися принципи її консолідації.
3. При плануванні процедур перевірки і при оцінці отриманих
результатів аудитору необхідно брати до уваги правомірність
припущень про постійність діяльності підприємства в найближчому
майбутньому, які кладуться в основу підготовки звітності
підприємства.
4. Аудиторський звіт допомагає користувачам скласти власне
уявлення про достовірність фінансової звітності підприємств.
Проте, аудиторський звіт не може сприйматися користувачами як
повна і абсолютна гарантія життєздатності підприємства.
5. Під час підготовки фінансової звітності підприємства у
випадку відсутності інформації про протилежне те припускається, що
підприємство буде продовжувати діяльність в найближчому
майбутньому, тобто те, що підприємство буде здійснювати нормальну
діяльність не менше одного року після закінчення звітного періоду.
Таким чином, активи і пасиви обліковуються, виходячи з припущення,
що підприємство буде мати спроможність реалізувати свої активи і
виконати свої зобов'язання при нормальному стані справ (не
терміново). Якщо таке припущення неправильне, це означає, що може
статися так, що підприємство не буде мати змогу реалізувати свої
активи по тих цінах, по котрих вони обліковуються і можуть
змінитися суми і терміни погашення зобов'язань. Відповідно, може
виникнути необхідність у змінах сум і класифікації активів і
зобов'язань у фінансовій звітності підприємств.
Правомірність припущень про постійність діяльності
підприємства в найближчому майбутньому
6. Аудитору необхідно брати до уваги можливий ризик того, що
припущення про постійність діяльності в майбутньому можуть бути
неправильними.
7. Показники ризику постійної діяльності підприємства як
принципу постійності можуть бути отримані при вивченні фінансової
звітності підприємства або з інших джерел шляхом опитування.
Приклади показників, котрі можуть розглядатися аудитором,
наводяться нижче. Цей список не є вичерпним і всеохоплюючим,
наявність сумнівів в одному або декількох показниках не завжди
означає, що припущення про постійність необхідно поставити під
сумнів.
Фінансові показники
Чисті зобов'язання.
Кредити, по яких наступав термін погашення, без реальної
можливості бути пролонгованими або погашеними. Незадовільні
головні фінансові показники і коефіцієнти.
Суттєві збитки від основної діяльності. Прострочення або
призупинення виплати дивідендів.
Неможливість заплатити кредиторам у встановлений термін.
Труднощі, пов'язані з виконанням умов кредитних угод. Заміна
розрахунків з постачальниками з акцептного на безакцептний
характер. Неможливість отримати фінансування для розвитку нової
продукції або інших необхідних інвестицій.
Операційні показники
Втрата ефективного управління при незмінності керівництва.
Втрата основного ринку, спеціальної ліцензії на діяльність
або головного постачальника сировини чи продукції.
Труднощі з робочою силою або недостатня кількість виробничих
запасів, завдяки яким можна забезпечити постійне виробництво,
послуги.
Інші показники
Недотримання встановлених українським законодавством вимог.
Порушені проти підприємства справи в арбітражному суді по
котрим може бути винесене рішення не на його користь.
8. Вплив перелічених показників може бути послаблений іншими
факторами. Наприклад, ефект від неспроможності підприємства
погасити його звичайні борги може бути збалансований планами
керівництва по підтримці адекватного рівня оборотних коштів шляхом
втілення альтернативних заходів, таких як підвищення ефективності
управління активами, перегляд графіка погашення кредитів,
збільшення розміру капіталу. Таким самим чином, ефект від втрати
головного постачальника може бути послаблений наявністю
потенційних альтернативних джерел постачання.
Аудиторські докази
9. Коли виникає питання стосовно того, чи правильно зроблено
припущення про постійність діяльності підприємства в найближчому
майбутньому, аудитору необхідно отримати необхідні докази щодо
спроможності підприємства продовжувати діяльність в недалекому
майбутньому.
10. Під час аудиту виконуються процедури перевірки в напрямку
отримання аудиторських доказів, котрі дають основу для висловлення
висновку про фінансову звітність підприємства. Коли виникає
питання стосовно припущення про постійність діяльності, деякі з
цих процедур можуть стати особливо значущими. Може виникнути
необхідність проведення додаткових процедур перевірки або
необхідність поновлення раніш отриманої інформації. Відповідні
процедури можуть включати наступне:
аналіз оборотних коштів, прибутковості і обговорення
економічних прогнозів з керівництвом клієнта; дослідження подій,
які мають місце після закінчення звітного періоду і які впливають
на спроможність підприємства до продовження діяльності; аналіз і
обговорення останніх проміжних фінансових звітів підприємства;
дослідження умов кредитних угод і протоколів про наміри з тим, щоб
впевнитися, чи не порушувались вони; письмовий запит до юриста
підприємства про справи, які знаходяться на розгляді в
арбітражному суді та позиваннях до підприємства; підтвердження
існування, законності і можливості здійснення заходів по
забезпеченню фінансової допомоги з боку споріднених підприємств
або з боку третіх установ і оцінка їх спроможності фінансувати
клієнта; оцінку позиції клієнта щодо невиконаних замовлень
споживачів його послуг.
11. Здійснюючи економічний аналіз оборотних коштів і
прибутковості та інші подібні прогнози, аудитор оцінює якість
роботи системи, яка підготовлює і підсумовує таку інформацію.
Аудитор також розглядає правомірність пропозицій, виходячи з
наявних обставин, які покладені в основу прогнозу. Крім цього,
аудитору необхідно порівняти планові показники за останній період,
який передує звітному, з показниками за останні декілька років, а
також планові показники поточного періоду з результатами на день
перевірки.
12. Аудитору необхідно також розглянути і обговорити з
керівництвом підприємства плани на майбутнє, зокрема можливість
існування планів з реалізації активів, отримання позик або
реструктуризації заборгованості, скорочення і відстрочки витрат,
збільшення статутного капіталу. Важливість аналізу таких планів
для аудитора як правило невелика, якщо термін для здійснення
запланованих заходів і подій, які очікуються в майбутньому,
збільшується. Особлива увага, як правило, приділяється планам,
результат від здійснення котрих може значно вплинути на
платоспроможність підприємства в недалекому майбутньому. Аудитору
необхідно отримати докази того, що ці плани є дійсно реальними для
виконання і що результатом від здійснення планів буде покращення
дійсної ситуації. Як правило, аудитору необхідно отримати від
керівництва підприємства письмову інформацію про такі плани.
Аудиторські висновки і звіти
13. Після проведення необхідних процедур і отримання всієї
необхідної інформації, аналізу ефекту від здійснення всіх
запланованих керівництвом планів і дослідження інших негативних
факторів, аудитор складає висновок про ймовірність постійної
діяльності підприємства.
14. Якщо, на думку аудитора, існує обґрунтований доказ
постійності діяльності підприємства в найближчому майбутньому,
аудитор не міняє зміст аудиторського висновку.
15. Якщо, на думку аудитора, припущення про постійність буде
необґрунтованим з причини впливу дестабілізуючих факторів, а саме
планів керівництва на майбутнє, аудитору необхідно розкрити
інформацію про такі плани та інші фактори в фінансовій звітності
підприємства. Якщо така інформація не була розкрита в фінансовій
звітності підприємства, аудитору необхідно скласти аудиторський
висновок, який відрізняється від позитивного.
16. Якщо, на думку аудитора, питання про постійність не
вирішено позитивно, аудитор повинен приділити особисту увагу
наступним питанням: чи адекватно описані в фінансовій звітності
підприємства основні умови, котрі наштовхують його на суттєві
сумніви у спроможності підприємства продовжувати діяльність в
недалекому майбутньому? Чи зазначено в примітках до фінансової
звітності підприємства, що існує значний сумнів у тому, що
підприємство зможе продовжувати діяльність в найближчому
майбутньому і, як наслідок, не зможе, у випадку необхідності,
реалізувати свої активи і виконати свої зобов'язання за
нормального стану справ (не терміново)? Чи зазначено в примітках
до фінансової звітності, що в ній не існує жодних виправлень,
пов'язаних з поновленням або перекласифікацією сум активів або сум
класифікацій обставин, котрі можуть бути необхідними у випадку,
якщо припустити, що підприємство не буде мати змогу продовжити
нормальну діяльність в найближчому майбутньому? В тому випадку,
коли інформація в фінансовій звітності підприємства розкрита
відповідним чином, аудитор не висловлює негативний або
умовно-позитивний аудиторський висновок.
17. У ситуаціях, коли інформація в фінансовій звітності
підприємства розкрита відповідним чином, аудитору, як правило,
належить висловити позитивний висновок і доповнити аудиторський
звіт шляхом включення в нього параграфу, що висвітлює концепцію
постійності діяльності підприємства, посилаючись на запис у
фінансовому звіті підприємства.
15. Наприклад, такий параграф може містити наступне:
"Ми звертаємо Вашу увагу на запис (наводиться зміст запису) у
фінансовій звітності підприємства. Підприємство має збитки у
розмірі (вказується цифрами) протягом року, який закінчується 31
грудня 19... року, і станом на зазначену дату поточні зобов'язання
підприємства перевищують його поточні активи на (вказується
цифрами перевищення). Ці фактори разом з питаннями, які є в
записах (вказати, які саме записи), наводять на сумнів про те, що
підприємство зможе продовжувати свою діяльність у відповідності з
принципом постійності діяльності."
Аудитор не звільняється від висновку щодо постійності
діяльності підприємства в найближчому майбутньому, у випадку його
невизначеності з цього питання.
18. У випадку, якщо інформація в фінансовій звітності
підприємства не розкрита певним чином, аудитору необхідно скласти
висновок, який відрізняється від позитивного. Нижче наводиться
параграф, в котрому дається пояснення і висловлення
умовно-позитивного висновку.
"Підприємство не має змоги домовитися про пролонгацію своїх
банківських позик. Без такої фінансової підтримки існують суттєві
сумніви в тому, чи зможе Підприємство продовжувати свою діяльність
в найближчому майбутньому. Таким чином, може виникнути
необхідність у корекції суми активів і класифікації пасивів.
Фінансова звітність підприємства не розкриває цей факт.
На нашу думку, якщо не брати до уваги відсутність інформації,
що згадується в попередньому параграфі, фінансова звітність
підприємства дає правдиве і достовірне уявлення, з усіх суттєвих
аспектів, про фінансовий стан підприємства станом на 31 грудня
19... року і результати її діяльності та оборотні кошти станом на
кінець року у відповідності до..."
19. Якщо, протягом проведених додаткових процедур і отриманої
інформації, включаючи ефект послаблюючих обставин, аудитор
доходить висновку, що підприємство не буде мати спроможність
продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому, він робить
висновок, що припущення про постійність, яке використовується під
час підготовки фінансової звітності підприємств, не було належним
чином обґрунтоване. Якщо результат від використання під час
підготовки фінансової звітності підприємства необґрунтованого
припущення про постійність є таким суттєвим, що фінансова
звітність підприємства вважається недостовірною, аудитору
необхідно скласти висновок негативного характеру.
Зауваження щодо використання нормативу
1. Питання про правомірність припущення про діяльність
підприємства в найближчому майбутньому як правило не виникає у
випадку, якщо існує велика підтримка підприємства з боку державної
виконавчої влади України, завдяки якій підприємство практично не
зможе стати банкрутом. Однак, якщо таких умов не існує, або якщо
фінансування підприємства з боку державної виконавчої влади
України може бути припинено і існування підприємства підлягає
сумніву, аудитор повинен діяти, керуючись цим нормативом.
2. Якщо виникає питання про постійність діяльності в
найближчому майбутньому громадської організації, аудитори як
правило, проводять оцінку загального фінансового стану
підприємства, беручи до уваги можливе виконання підприємством
своїх зобов'язань і подібних вимог у майбутньому.  

 
« Міжнародний пакт про громадянські і політичні права   О государственной защите потерпевших, свидетелей »