Начало >> Законы >> Національні нормативи аудиту

Мета та загальні принципи - Національні нормативи аудиту

Печать
Оглавление
Національні нормативи аудиту
Вимоги
Основні вимоги
Мета та загальні принципи
Договір
Контроль якості
Документальне оформлення аудиторської перевірки
Помилки та шахрайство
Перевірка дотримання вимог законодавчих актів
Планування
Знання бізнесу клієнта
Суттєвість
Оцінка системи внутрішнього контролю
Електронна обробка даних
Аудиторські докази
Початкові залишки по рахунках
Аналітичні операції
Вибіркова перевірка
Аудит облікових оцінок
Споріднені сторони
Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт
Концепція діючого підприємства
Інформація від керівництва підприємства
Використання результатів роботи іншого аудитора
Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту
Залучення експертів
Аудиторський висновок
Інша інформація в документах
Висновки спеціального призначення
Оцінка перспективної фінансової інформації
Використання комп'ютерів
Вплив системи електронної обробки даних
Оцінки властивого ризику

Норматив № 3
Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності
 
Зміст  

 

Параграфи

Вступ 1
Мета аудиту
2-3
Загальні принципи аудиту
4-6
Масштаб аудиту
7
Обґрунтована гарантія
8-11
Відповідальність за фінансову звітність  
12  


Вступ
1. Цей норматив визначає мету і загальні принципи аудиту
фінансової звітності. Його необхідно використовувати є контексті з
"Вимогами національних нормативів аудиту".
Мета аудиту
2. Метою аудиту фінансової звітності є висловлення аудитором
висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, в усіх
суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок
підготовки і представлення фінансових звітів.
3. Незважаючи на те, що аудиторський висновок служить основою
довіри до фінансової звітності, для користувача це не може служити
достатньою підставою для складення ним оцінки економічної
стабільності підприємства в найближчому майбутньому або
ефективності роботи його керівництва.
Загальні принципи аудиту
4. Під час аудиту необхідно дотримуватися вимог "Кодексу
професійної етики аудиторів України" ( v0073230-98 ),
затвердженого Аудиторською палатою України.
Аудиторам необхідно дотримуватися наступних етичних
принципів:
- об'єктивності і незалежності,
- професіоналізму і компетентності;
- конфіденційності;
- контролю роботи, яка виконується особами, які залучаються
до аудиторської перевірки;
- планування роботи.
5. Аудитор зобов'язаний надавати аудиторські послуги
відповідно до вимог Закону України "Про аудиторську діяльність"
(3125-12 ) та затверджених Аудиторською палатою України
національних нормативів аудиту в Україні і всіх офіційних
роз'яснень Аудиторської палати України щодо окремих їх положень.
6. Планування і надання аудиторських послуг аудитор має
здійснювати з певною долею професійного скептицизму, враховуючи,
що завжди можуть існувати обставини, котрі приводять до
перекручень фінансової звітності по окремих важливих параметрах.
Наприклад, аудитор повинен шукати підтвердження заявам
керівництва, припускаючи, що вони можуть бути неправильними.
Масштаб аудиту
7. Термін "Масштаб аудиту" належить до термінів, пов'язаних з
виконанням процедур аудиторської перевірки, необхідних за певних
обставин для досягнення мети аудиту, Процедури, котрі необхідні
для проведення аудиту повинні визначатися тільки аудитором з
урахуванням Національних нормативів аудиту, вимог законодавства
України або у відповідності з попередньо узгодженими умовами
проведення аудиторської перевірки та вимогами до підготовки
звітності.
Обгрунтована гарантія
8. У відповідності з Національними нормативами аудит
передбачає забезпечення обґрунтованої але не абсолютної гарантії
того, що звітність, яка офіційно оприлюднюється, в цілому не
містить у собі істотних перекручень. Обгрунтована гарантія - це
процес збирання доказів, необхідних аудиторові для підготовки
висновку про те, що в цілому немає істотних перекручень у
звітності. Обгрунтована гарантія стосується всього процесу аудиту.
9. Незважаючи на це, існують причини, котрі заважають
аудиторові виявити істотні неточності та перекручення, а саме:
- використання тестів під час перевірки:
- обмежувальні фактори, притаманні всім системам
бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад
можливість змови посадових осіб);
- той факт, що більшість аудиторських доказів носить більше
переконувальний ніж остаточно стверджувальний характер.
10. Під час підготовки аудиторського висновку важливе
значення має ставлення аудитора до наступних моментів:
а) збір необхідних свідоцтв про об'єкт аудиту з метою
визначення характеру аудиту, терміну його проведення і масштабу
аудиторських процедур;
б) підготовка висновків на основі зібраних свідчень.
11. Деякі обмежувальні фактори також можуть вплинути на
достовірність існуючої інформації, на основі котрої буде
підготовлено висновок по окремих аспектах звітності підприємства
(наприклад, по операціях між спорідненими сторонами). У зв'язку з
цим, у деяких Національних нормативах аудиту передбачені
відповідні процедури, які достатньою мірою забезпечують
доказовість таких операцій, а тобто наводиться приклад обставин,
які посилюють ризик істотного перекручення звітності підприємства.
Відповідальність за фінансову звітність
12. Хоч аудитор відповідає перед замовником аудиту за свій
аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства,
відповідальність за правильність підготовки і представлення
фінансової звітності користувачам у відповідності з вимогами
українського законодавства покладається на керівництво
підприємства. Проведення аудиторської перевірки фінансової
звітності підприємства не звільняє його керівництво від
відповідальності за достовірність і повноту звітності.
13. Процедури засвідчення бухгалтерської звітності підписом і
печаткою аудитора (аудиторської фірми), які вимагаються Державною
комісією з цінних паперів і фондового ринку та іншими державними
установами, не означають солідарну відповідальність аудитора за
достовірність і повноту фінансової звітності підприємства з
керівництвом підприємства, що перевіряється. Процедури засвідчення
фінансової звітності означають підтвердження аудитором
відповідності показників фінансової звітності даним головної книги
(оборотного балансу) та журналам ордерам, без здійснення ним
процедур перевірки достовірності первинної бухгалтерської
документації.


 
« Міжнародний пакт про громадянські і політичні права   О государственной защите потерпевших, свидетелей »