Содержание материала

1.2. Історичний розвиток інституту адміністративної відповідальності, поняття, ознаки, відмінність адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.

До 1961 року місцеві органи влади володіли вельми широкими повноваженнями по створенню рішень, що передбачають адміністративну відповідальність за їх порушення «обов'язкових ухвал». Президія Верховної Ради СРСР Указом від 21 червня 1961 року «Про подальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративному порядку» визнала за необхідне обмежити коло питань, по яких місцеві органи влади можуть ухвалювати рішення, що передбачають за їх порушення штрафи, і встановила, що правом ухвалення таких рішень володіють тільки краєві, обласні, районні і міські Ради; подібні рішення, як правило, ухвалювалися на сесіях Рад, за винятком рішень з питань боротьби зі стихійним лихом , епідеміями, епізоотіями (з цих питань рішення могли приймати і виконкоми: адже йдеться про питання, що не терплять зволікання). Законодавчі акти союзних республік, видані на основі союзного Указу від 21 червня і 962 року. скоротили коло питань, по яких місцеві Ради мають право ухвалювати рішення, що передбачають адміністративну відповідальність (причому відповідальність ця може мати форму тільки штрафу або попереднє).
До 1991 р. питання встановлення адміністративної відповідальністі входили в компетенцію Союзу РСР і союзних республік. Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення 1980 р. було сказано, що веденню Союзу РСР у області законодавства про адміністративні правопорушення, зокрема, підлягають: встановлення адміністративної відповідальності за порушення правив: по стандартизації і якості продукції; паспортної системи; прикордонного Режиму; митних правил і правил по боротьбі з контрабандою. Веденню союзних республік підлягають: законодавство про адміністративні правопорушення і питань, що не відносяться до ведення Союзу ССР.

Суб'єкти Союзу в 1984-1985 рр. прийняли кодекси про адміністративні правопорушення, які діють до теперішнього часу (Росія, Республіка
Казахстан).
Адміністративна відповідальність це вид юридичної відповідальності, яка виражається в застосуванні уповноваженим органом або посадовцем адміністративного стягнення до особи, що скоїла правопорушення.
Адміністративна відповідальність володіє ознаками, властивими юридичній відповідальності взагалі.
В той же час в законодавстві загальні ознаки юридичної відповідальності специфічно заломлюються стосовно адміністративної відповідальності, а також закріплюються ознаки, характерні саме для даного виду відповідальності.
В цілому основні риси адміністративної відповідальності зводяться до наступного:
1) Адміністративна відповідальність - це правова відповідальність.
Вона встановлюється як законами, так і підзаконними актами, або їх нормами про адміністративні правопорушення. Отже, вона має власну нормативно-правову основу.
Норми адміністративної відповідальності утворюють самостійний інститут адміністративного права, на відміну від цього кримінальна відповідальність встановлюється тільки законами; дисциплінарна законодавством Про працю; а також різними законами, підзаконними актами. Що встановлюють особливість положення окремих категорій робітників і службовців; матеріальна відповідальність законодавством про працю. Цивільним законодавством, а в окремих випадках нормами адміністративного права.
2) Підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення і наявність відповідної норми, що передбачає цю адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність наступає тільки в тому разі, якщо конкретне правопорушення по своєму характеру не тягне за собою відповідно до законодавства кримінальну відповідальність.
Підставою кримінальної відповідальності є злочин; дисциплінарної - дисциплінарна провина; матеріальної спричинення матеріальної шкоди (збитку) або цивільно-правовий делікт.
3) Як правило, адміністративна відповідальність наступає у випадку
порушення норм адміністративного права. Разом з тим чинне законодавство
передбачає можливість залучення до неї винних в порушенні норм інших
галузей права.
4) Для адміністративної відповідальності характерна множинність
правових норм, регулюючих її різні аспекти, а також державних органів, що
мають право її застосовувати. Право залучення винних до адміністративної
відповідальності надане спеціальним органам, перелік яких міститься в
Кодексі про адміністративні правопорушення. Всі ці органи відносяться до
апарату державного управління, і лише в прямо передбачених
законодавством випадках міри адміністративної відповідальності
застосовуються судами. На відміну від цього кримінальне покарання можуть
застосовувати тільки суди; дисциплінарні - органи і особи, наділені
дисциплінарною владою; матеріальне суди загальної юрисдикції і
господарські суди.
5) Адміністративна відповідальність знаходить свій вираз у накладенні
на винного стягнення. За злочини накладаються кримінальні покарання, за
Дисциплінарну провину дисциплінарні стягнення.
Матеріальна відповідальність виражається в майнових санкціях Адміністративній відповідальності властивий загальний характер, бо правила, за порушення яких вона наступає, є обов'язковими для всіх громадян.
Адміністративні стягнення накладаються державними органами і посадовцями на непідлеглих їм по службі правопорушників.
По цій ознаці адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної, заходи якої до працівників і службовців застосовуються в основному у порядку підлеглості вищестоящим органом, посадовцем. У встановлених випадках в такому ж порядку можуть застосовуватися заходи матеріальної відповідальності (адміністрацією за заподіяний збиток підприємству його працівником і т.д.).

  1. Застосування адміністративного стягнення не тягне судимості і
    звільнення з роботи. Особа, до якої вона застосована, вважається тією, що
    має адміністративне стягнення протягом встановленого терміну.
  2. Законодавством встановлений особливий порядок залучення до
    адміністративної відповідальності. Він відрізняється від кримінального
    процесу більшою простотою, що створює умови для оперативності і
    економічності його застосування, але створює необхідні гарантії законності.

10) Заходи адміністративної відповідальності застосовуються
відповідно до законодавства, що регламентує провадження у справах про
адміністративні правопорушення. Кримінальні справи розглядаються
відповідно до карно-процесуального законодавства; дисциплінарні
відповідно до норм, що встановлюють порядок дисциплінарного
провадження; справа про матеріальну відповідальність, — як правило, в
порядку цивільного судочинства.
Адміністративна відповідальність відрізняється від інших видів юридичної відповідальності і по суб'єктах відповідальності. До них відносяться не тільки фізичні особи - громадяни, державні службовці. посадовці, але і юридичні особи. В деяких випадках відповідальність несуть ? підприємства, установи, організації (наприклад, за екологічні правопорушення і правопорушення у сфері торгівлі).
Ще одна важлива відмінність адміністративної відповідальності від Штих видів юридичної відповідальності полягає у тому, що оскільки деяк? адміністративні правопорушення граничать із злочинами, важливо враховувати ті вказані в законодавстві критерії, за допомогою яких їх можна відрізнити один від одного.
Таким критерієм часто є наявність або відсутність тяжких наслідків. Наприклад, якщо порушення транспортних правил спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, воно розглядається як злочин, а якщо тяжких наслідків немає, то як адміністративне правопорушення.
Критерієм може бути розмір збитку, заподіяного правопорушенням.
Іноді для кваліфікації діяння як злочину достатньо того, щоб воно хоча і не спричинило, але могло спричинити тяжкі наслідки. Наприклад. зберігання, використовування, облік і перевезення вибухових і радіоактивних речовин, а також незаконна пересилка їх поштою або багажем, якщо ці дії могли спричинити тяжкі наслідки розглядаються як злочини, якщо ж наслідки наступили, кримінальна відповідальність посилюється.
Нерідко повторне або неодноразове (за певний проміжок часу) здійснення діяння, що містить ознаки адміністративного правопорушення, даним особам за умови застосування до нього у минулому передбачених законодавством заходів дії тягне іншу кваліфікацію діяння: воно вважається вже злочином. Так, заняття забороненим промислом після накладення адміністративного стягнення за таке ж діяння, здійснене протягом одного року карається вже по Кримінальному Кодексу. Іноді за критерій береться умисне або необережне здійснення правопорушення.
Основна особливість адміністративної відповідальності полягає в тому, що її підставою є адміністративне правопорушення, а заходами - адміністративні стягнення.
В цьому підрозділі були розглянуті історичні аспекти виникнення інституту адміністративної відповідальності, її стан та розвиток в радянські часи.